Результати застосування модифікованого протоколу дентальної імплантації пацієнтам з низькою щільністю кісткової тканини в ділянці імплантації

Abstract

Вступ. На сьогодні не вирішено питання про те, як модифікувати нещільну кісткову тканину в ділянці імплантації у пацієнтів з остеопенією та остеопорозом щелепних кісток під час хірургічного етапу дентальної імплантації. Мета. Шляхом проведення клінічних та рентгенологічних досліджень вивчити результати застосування модифікованого протоколу дентальної імплантації пацієнтам з генералізованим пародонтитом та метаболічними остеопатіями. Матеріал і методи. Проведено встановлення 245 імплантатів у 59 пацієнтів з генералізованим пародонтитом. Для вивчення різних модифікацій хірургічного протоколу по встановленню дентальних імплантатів в ділянках з низькою щільністю кісткової тканини, методом рандомізації сформовано 4 групи пацієнтів. У роботі застосовували клінічні, функціональні та рентгенологічні методи досліджень. Результати. У статті автором запропоновано модифікований протокол дентальної імплантації в складних умовах у пацієнтів І групи з метаболічними остеопатіями на тлі ГП, з низькою щільністю КТ АВ (ІІІ–ІV тип за Мішем) дозволив досягти високого рівня первинної фіксації ДІ SPI, які за показниками торку (44,1±0,25 Нсм) і КСІ (78,3±0,52 од.) достовірно не відрізнялися (р>0,05) від таких у пацієнтів додаткової когорти без ГП (ІV групи без вад щільності КТ). Висновки. Запропонований авторський протокол імплантації у пацієнтів І групи з ГП та остеопатіями дозволив встановити всі досліджені ДІ з відмінною первинною фіксацією та покращити біомеханічні параметри кістки навколо встановлених ДІ за рахунок підвищення її щільності (953,6±58,41 од. Hu), яка після операції не відрізнялась (р>0,05) від ІV групи без ГП (998,2±21,4141 од. Hu), а також отримати прогнозовану остеоінтеграцію ДІ в 99,4% випадків у І групі пацієнтів на етапі встановлення формувача ясен і мінімізувати втрату ДІ до 0,6% ДІ проти 6,5% ДІ в ІІ групі та 8,5% ДІ - в ІІІ групі.