Оцінка факторів несприятливого перебігу генералізованого пародонтиту в пацієнтів з ревматоїдним артритом

Abstract

Мета: вивчити взаємозв’язки між перебігом генералізованого пародонтиту (ГП) у хворих на ревматоїдний артрит (РА) та віковими, гендерними параметрами, маркерами системного запалення й остеопорозом (ОП). Методи дослідження. Обстежено 116 хворих на РА, в яких визначали ступінь ГП, показники суглобового статусу, рівні С-реактивного протеїну (СРП), ревматоїдного фактора (РФ) методом латекс-аглютинації та титр антитіл до циклічного цитрулінового пептиду (АТ до ЦЦП) методом ELISA. Стадії системного остеодефіциту визначалися шляхом оцінки мінеральної щільності скелета (денситометрії), яка проводилась методом двофотонної рентгенівської абсорбціометрії на денситометрі DPX-A фірми «Lunar» (США). Результати. Оцінка поширеності ГП у пацієнтів різного віку свідчила, що найбільший вік був констатований у пацієнтів із ІІІ ступенем ГП. Здоровий пародонт констатований також у жінок, які знаходились у періоді до менопаузи (р = 0,0004), тоді як основна частина жінок у постменопаузі мали ГП ІІІ ступеня з достовірною різницею р = 0,0286. Спостерігалась також вірогідна відмінність кількості пацієнток у періоді до менопаузи й постменопаузи із ІІ ступенем ГП (р = 0,0002). Слід зазначити, що найбільша кількість пацієнтів, які склали групу максимальної активності РА, була представлена ГП ІІІ ступеня. Установлено, що за умов позитивності АТ до ЦЦП кількість хворих з ГП ІІІ ступеня вірогідно більша, ніж з І (рІ–ІІІ = 0,0116) і ІІ (рІІ–ІІІ = 0,0021) ступенями. Установлено, що найвищі значення РФ спостерігали у хворих з важким перебігом пародонтиту. Аналогічна ситуація спостерігалася й за умов вивчення взаємозв’язків рівня TNF-α у слині та крові, факт наявності яких був констатований у пацієнтів з важким ГП. Оцінюючи наявність АТ до ЦЦП та рівень TNF-α слини, було виявлено сильний зв’язок між вибраними ознаками (rbs = 0,7, t = 7,1, p < 0,01). Поряд із тим установлено, що пацієнти з остеодефіцитом у 3,8 разу (RR = 3,82) частіше страждають на патологію пародонту, ніж пацієнти з РА та нормальними показниками мінеральної щільності кісткової тканини. Висновки. Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що важкість ГП за умови наявності РА залежить від віку та статі пацієнтів, ризик прогресування якого збільшується після 45-ти років, особливо в жінок, які знаходяться в постменопаузі, та прогресування стадії РА. Вагомими чинниками важкості ГП в даній популяції пацієнтів є наявність серопозитивного варіанта РА з фактом присутності АТ до ЦЦП, підвищення рівня TNF-α у слині та крові, а також поєднання недуги з остеодефіцитними станами.