Професійні фактори ризику онкологічної захворюваності працівників галузі охорони здоров’я

Abstract

Проведені останніми роками дослідження в Україні засвідчили, що працівники галузі охорони здоров'я на робочому місці можуть зазнавати впливу 59-ти канцерогенних факторів. Домінуючими з них є 10 виробничих факторів, які визначають експозицію більше ніж у 75 % працівників галузі, а саме: дезінфекції та стерилізації (32,6 %), лабораторно-діагностичні (16,7 %), лікувальні (11,5 %), природно-побутові та транспортні (39,1 %). Визначено етіологічну роль професійних канцерогенних факторів у формуванні виробничо зумовленої онкологічної захворюваності працівників галузі охорони здоров'я. Проведено ретроспективний аналіз відносних ризиків (RR) захворювання працівників галузі охорони здоров'я на злоякісні новоутворення (ЗН) (м. Київ, 2011 - 2013 рр.). Вивчено відношення шансів (СЖ) та атрибутивний ризик (АВ) захворювання працівників ЗН внаслідок експозиції канцерогенних виробничих факторів (формальдегіду, сильних неорганічних кислот, що містять сірчану кислоту, етилену оксиду, силіцію діоксиду кристалічного, нікелю та його сполук, хрому (VI) сполуки, бензолу, бензидину, препаратів для хіміотерапії ЗН, ультрафіолетового та іонізуючого випромінювання). Встановлено, що серед працівників галузі охорони здоров'я є збільшення шансів виникнення ЗН внаслідок експозиції на робочому місці канцерогенних факторів, найзначущими з яких є: іонізуюче випромінювання (у 26,0 разів), лікарські засоби для хіміотерапії ЗН (у 20,0 разів), ультрафіолетове випромінювання (у 17,0 разів), сильні неорганічні кислоти (у 12,0 разів), етилен оксид (у 11,0 разів), формальдегід (у 7,0 разів), що зумовлюють збільшення ризику виникнення ЗН і глотки, бронхів та легень, молочної залози, шкіри, сечового міхура, лімфом та лейкозів. У цілому експозиція на робочому місці канцерогенних хімічних і фізичних факторів збільшує абсолютний та відносний ризики захворювання працівників на ЗН удвічі. При цьому індивідуальний атрибутивний ризик захворювання на ЗН серед працівників є значно більшим (AR = 48,7 %), ніж популяційний (ARp = 0,92 %), що визначається незначною кількістю експонованих працівників у галузі охорони здоров'я (до 1,9 % працюючих). Висновки: одержані дані є основою для розробки заходів профілактики виробничо зумовленої онкологічної захворюваності працівників закладів охорони здоров'я.