Дисбиоз и воспалене в комплексной терапии хронического генерализованного катарального гингивита у детей школьного возраста

Abstract

За останнє десятиліття спостерігається зростання частоти виявлення ХГКГ насамперед у дітей шкільного віку, що призводить до підвищення ризику пародонтиту в осіб молодого віку. Сучасні концепції патогенезу захворювань тканин пародонта, насамперед у підлітків і осіб молодого віку, передбачають провідну роль інфекційно-запального фактора - пародонтопатогенної мікрофлори, яка є причиною виникнення запальних процесів у тканинах пародонта. У дітей з ХГКГ відбувається порушення мікроекології порожнини рота за рахунок надмірного зростання умовно-патогенної мікрофлори і формування запальних процесів. У патогенезі ХГКГ у дітей істотна роль належить зростанню частоти виявлення питомої ваги умовно-патогенних мікроорганізмів: Str. pneumouiae, St. aureus, Str. viridans, Klebsiella pneumoniae, Str. β-haemolyticus, Pseudomonas aeruginosa. Зростання тяжкості захворювання супроводжується збільшенням імовірності ідентифікації в ясенній борозні потенційно пародонтопатогенних мікроорганізи, насамперед Prevotella intermedia, Bacteroides forsithus, Porphyromonas gingivali, які виявлені у всіх пацієнтів з важкою формою ХГКГ. Зі збільшенням клінічної тяжкості ХГКГ відбувається формування асоціацій пародонтопатогенних мікроорганізмів. Формування і прогресування ХГКГ у дітей супроводжується порушенням колонізаційної резистентності порожнини рота. Порушення колонізаційної резистентності та запальні процеси являються важливою ланкою патогенезу ХГКГ, які вимагають корекції. Включення до складу комплексної терапії додаткових засобів і методів, спрямованих на ерадікацію пародонтопатогенних бактерій з ясенної кишені (професійна гігієна, фотодинамічна терапія з використанням метиленового синього), корекція дисбіозу пробіотичними препаратами, використання бензидаміну гідрохлориду для зниження ознак запалення, місцевого знеболення і антисептичної дії дозволяє ефективно усувати вплив зазначених факторів ризику