Особливості стану місцевого імунітету у пацієнтів із герпесвірусною інфекцією

Abstract

Вступ. Незважаючи на стрімкий розвиток стоматології, проблема якісного лікування хронічних періодонтитів на тлі зниження загальних і місцевих чинників резистентності організму при ураженні вірусом герпеса залишається ще не вирішеною. Дослідження на молекулярному рівні дозволять підвищити надійність діагностичної інформації, пов’язаної з оцінкою ризику розвитку деструкції в периапікальних тканинах при хронічному періодонтиті і, таким чином, визначити роль вірусів в імуногенетичній детермінованості макроорганізму в розвитку та прогресуванні захворювання. Мета. Вивчення особливостей лабораторних показників стану місцевого імунітету тканин периапікальної ділянки у пацієнтів із герпесвірусною інфекцією. Матеріали і методи. Визначення герпесвірусної інфекції в периапікальних тканинах проводили методом полімеразної ланцюгової реакції, результати дослідження обробляли за допомогою трансілюмінації і програми «Біо-тест»; для дослідження вмісту окремих субпопуляцій лімфоцитів використовували антитіла анти CD – 3+,4+, 8+, 11β, 95+; дослідження вмісту окремих субпопуляцій лімфоцитів проводили на проточному цитофлюориметрі FACS scan Bector Diskinson (США). Результати. В периапікальній тканині у хворих із хронічними періодонтитами та супутньою хронічною герпесвірусною інфекцією виявлено вірогідно нижчі показники кількості Т-лімфоцитів та Т-хелперів, підвищений відсотковий вміст активованих лімфоцитів, достовірно вищий рівень ІЛ-1β та знижений рівень ІФ-гамма, знижену концентрацію ІЛ-4 порівняно із із аналогічними пацієнтами без супутньої герпесвірусної інфекції. Висновки. Потребують розробки ефективні методи профілактики та лікування пацієнтів із хронічними періодонтитами на фоні супутньої хронічної герпесвірусної інфекції.