ВІДМІННОСТІ «ВИСНОВКУ СПЕЦІАЛІСТА» ТА «ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ» У ВИПАДКАХ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-МЕДИЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ НА ДОГОВІРНИХ ЗАСАДАХ

Abstract

У статті наведені актуальні питання стосовно призначення судово- медичних експертиз і досліджень за зверненням сторони захисту в кримінальному провадженні, а також процесуальні особливості участі спеціалістів у експертній роботі на етапі досудового розслідування. Досліджені схожість і відмінності суб’єктів, які викоСудово-медична експертиза, 2023, ристовують спеціальні знання, а саме спеціаліста й експерта. Запропоновані шляхи вдосконалення участі спеціалістів у досудовому процесі. Якщо для отримання висновку спеціаліста дотримуватися всіх вимог, що притаманні висновку експерта, постає питання доцільності його одержання замість того, щоб оцінити докази перевіреним практикою способом, а саме – проведенням судово- медичної експертизи. «Висновок фахівця», «Висновок спеціаліста», «Консультація» не можуть відповідати висновку експерта за наступними критеріями: кваліфікаційні вимоги до осіб, які володіють спеціальними знаннями, є різними, а для спеціаліста на нормативному рівні вони взагалі не визначені. До статті 102 КПК України доцільно внести зміни щодо процедури попередження експерта про відповідальність за свідомо неправдивий висновок і відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків у разі надання висновків експертного дослідження на договірних засадах. Статтю 243 КПК України необхідно доповнити пунктом 71 наступного змісту: «До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи додаються копія договору з експертною установою про проведення експертизи, копія квитанції про оплату призначеної експертизи. Сторона захисту направляє ці документи для виконання слідчому або іншій уповноваженій особі, в провадженні якої перебуває дане кримінальне провадження». До статті 71 «Основ законодавства України про охорону здоров’я» необхідно ввести положення про можливість проведення судово- медичної експертизи за замовленням сторони захисту чи потерпілого. Доцільним вважаємо: 1) створення в закладах вищої освіти (медичних університетах) 6 консультативних груп з науково- педагогічних працівників (доцентів, професорів); 2) проходження ними циклів тематичного удосконалення з медичного правознавства й основ судової медицини.