Сучасний погляд дерматолога на топічні канабіноїди

Abstract

Виходячи з наявних практичних та теоретичних даних, понад 80 % пацієнтів дерматологічного прийому мають необхідність адекватного догляду за шкірою. Існує низка захворювань, які потребують супутньої паралельної топічної терапії у вигляді пом’якшення, зволоження, відновлення фізіологічних властивостей шкіри. У зв’язку з цим постійно відбувається пошук активних інгредієнтів для топічних препаратів, які поєднували у собі ефективність, безпеку та мали різноспрямований вплив на стан шкіри. Нарешті, великий інтерес для лікування шкірних захворювань представляє можливість фармакотерапевтичного втручання з активними речовинами в системах, цільові структури яких сприяють природному гомеостазу функцій шкіри. Ендоканабіноїдна система явно належить до цих систем. Відкриття ендоканабіноїдної системи шкіри та її ролі у підтримці фізіологічного стану шкіри разом із протизапальними ефектами канабіноїдів викликало зацікавленість до їх використання для лікування запальних захворювань шкіри. Ендоканабіноїдна система складається з розгалуженої мережі канабіноїдних рецепторів, пов’язаних із G-білком, і ліпідних месенджерів, які опосередковують проліферацію та диференціацію безлічі типів клітин шкіри, імунну функцію та сенсорну передачу. Ендоканабіноїдна система є невід’ємним компонентом гомеостазу шкіри, включаючи канабіноїдні рецептори, які є членами сімейства рецепторів, пов’язаних з білками G (GPCR). Також до її складу входять різноманітний клас ендогенних хімічних речовин, які мають структурну та біологічну схожість з психоактивною сполукою дельта-9-тетрагідроканабінолом, отриманою з Cannabis sativa, серед яких найбільш клінічно значущими ендоканабіноїдами є анандамід і 2-арахідоноїлгліцерол. Ендоканабіноїдна система включає в себе ліпідні медіатори, такі як N-пальмітоілетаноламід, і гідролітичні ферменти, такі як амідна гідролаза жирних кислот. Сам N-пальмітоілетаноломід має низьку спорідненість до зв’язування з канабіноїдними рецепторами, але здатний опосередковано активувати канабіоїдні рецептори і посилювати ефекти ендогенних сполук фітоканабіоїдів, таких як анандамід. N-пальмітоілетаноломід служить альтернативою субстрату на тлі кислотної гідролази; це, в свою чергу, потенціює фізіологічні ефекти анандаміду. Вхідна сигналізація, опосередкована анандамідом, призводить до активації проліфератора пероксисомами – активованим рецептором-α. Сигнальна реакція характеризується пригніченням прозапальних цитокінів, включаючи ІЛ-2; індукцію, проліферацію та диференціацію кератиноцитов; посилення синтезу ліпідів, включаючи жирні кислоти і кераміди, які відіграють важливу роль в підтримці функції і цілісності шкірного бар’єру. Канабіноїди – це різноманітний клас фармакологічно активних сполук, що виробляються Cannabis sativa (фітоканабіноїди) та подібними молекулами (ендоканабіноїди, синтетичні канабіноїди). Люди володіють ендоканабіноїдною системою, яка бере участь у регуляції кількох фізіологічних процесів, які включають природні ендоканабіноїди та білки, що беруть участь у їх транспортуванні, синтезі та деградації. Місцеві канабіноїди – це креми, пластирі та гелі, що містять трав’яні, ендогенні або синтетичні канабіноїди, які призначені для терапевтичного використання. Топічні канабіноїди зв’язуються з каннаб Топічні канабіноїди зв’язуються з каннабіноїдними рецепторами в чутливих нервових волокнах, запальних клітинах і структурах підтримки шкіри. Це зв’язування зменшує свербіж, полегшує біль, опосередковує клітинну реакцію на ультрафіолетове опромінення, пригнічує проліферацію епідермальних кератиноцитів і сприяє загибелі апоптотичних кератиноцитів. Зв’язування канабіноїдних рецепторів також сприяє протизапальним ефектам, пов’язаним з виробленням кератиноцитів і модуляцією імунних клітин.