Перипроцедурний менеджмент при виконанні склеротерапії у пацієнтів з телеангіектазіями нижніх кінцівок

Abstract

Мета роботи — визначити вплив певних медикаментозних та немедикаментозних факторів, які застосовують до та після процедури склеротерапії (СТ), на кінцевий результат лікування. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 104 пацієнти віком від 18 до 60 років, яким було проведено СТ для лікування телеангіектазій та ретикулярного варикозу нижніх кінцівок. Пацієнтів було розділено на підгрупи залежно від призначення флеботоніків та зовнішніх засобів після процедури. Результати оцінено через 1, 3 та 6 міс після лікування. Результати та обговорення. Згідно із самооцінкою пацієнтів найкращий косметичний результат було досягнутов підгрупі, де застосовували флеботоніки в комбінації із зовнішньою терапією гелем з гепарином натрію, порівняно з підгрупами, в яких не призначали флеботоніки (p < 0,01). У підгрупі, де застосовували лише флеботоніки, результат також був кращим порівняно з підгрупами, в яких флеботоніки не призначали (p = 0,03; p < 0,01). Самостійне застосування гелю з гепарином натрію не дало статистично значущого поліпшення при порівнянні підгруп (p = 0,26). Статистично значущої різниці в рецидивах захворювання між підгрупами не виявлено (p = 0,729). Висновки. Ультразвукове доплерівське картування з детальним визначенням джерел живлення ретикулярного варикозу та телеангіектазій дає можливість визначити оптимальну етапність лікування для попередження рецидивів захворювання. На косметичний результат СТ позитивно впливає призначення після процедури флеботоніків, особливо в комбінації із засобом для зовнішньої терапії — гелем з гепарином натрію (p < 0,01). Застосування цих препаратів не впливає на кількість рецидивів захворювання (p = 0,729), що вірогідно пов’язано з технічною неможливістю виявити джерела живлення перед процедурою.