Особливості клінічних проявів та морфологічних змін шкіри у хворих на себорейний кератоз

Abstract

Мета дослідження. Встановити клінічні та морфологічні особливості шкіри у хворих на себорейний кератоз для поліпшення якості діагностики та оцінки клінічного перебігу цього захворювання і призначення адекватного лікування. Матеріал і методи. Під наглядом спостерігалось 30 пацієнтів (чоловіки – 14, жінки – 16) у віці від 48 до 72 років, яким було проведено комплексне клініко-морфологічне дослідження. Діагноз у всіх хворих на актинічний кератоз підтверджений шляхом гістологічного дослідження. Матеріалом морфологічного дослідження були біоптати ураженої шкіри. Результати та їх обговорення. Проведений аналіз спостережень встановив, що в 26 (86,7%) хворих процес локалізувався тільки на закритих ділянках шкіри (спина, груди, плечі) і в 4 (13,3%) – на обличчі й шиї. Середня кількість утворень в одного хворого становила 6,5±2,1, а середній розмір по найбільшому діаметрі 1,7±0,6 см. Давність появи першого елемента висипки становила в середньому 14,4±2,3 роки. Морфологічно себорейний кератоз проявлявся різними варіантами гістологічної будови (гіперкератотичний, акантотичний, «подразнений», змішаний), що супроводжувались акантозом, проліферацією клітин епідермісу (в першу чергу базальних), а також наявністю рогових кіст, дисциркуляторними порушеннями, імуноклітинною реакцією різної інтенсивності. Наявність рогових кіст і псевдокіст є вагомою морфологічною ознакою при постановці діагнозу «себорейний кератоз». При мікроскопічному вивченні препаратів шкіри хворих на себорейний кератоз, було виділено наступні варіанти гістологічної будови: у 20 (66,6%) хворих встановлено гіперкератотичний варіант, у 6 (20%) – акантотичний варіант, у 2 (6,66%) хворих – так званий «подразнений» варіант і в 1 хворого (3,33%) – змішаний варіант гістологічної будови. Висновки. Себорейний кератоз характеризується прогресуючим перебігом, відноситься до новоутворень шкіри, підлягає лікуванню і диспансерному спостереженню, зустрічається в похилому віці, у більшості випадків локалізується на закритих ділянках шкіри. При гістологічному та імуногістохімічному дослідженнях встановлено, що себорейний кератоз проявляється папіломатозом, акантозом, проліферативною активністю епітеліоцитів (в першу чергу базальних), а також наявністю рогових кіст, дисциркуляторними порушеннями та імуноклітинною реакцією різної інтенсивності, які повинні бути показанням для повного видалення зміненої ділянки шкіри.