Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4689
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Волосовець, Антон Олександрович | - |
dc.contributor.author | Зозуля, Іван Савович | - |
dc.date.accessioned | 2023-11-15T02:05:37Z | - |
dc.date.available | 2023-11-15T02:05:37Z | - |
dc.date.issued | 2023 | - |
dc.identifier.citation | Укр. Мед. Часопис, 2 (154) – IІІ/IV 2023, DOI: 10.32471/umj.1680-3051.154.23956 | uk_UK |
dc.identifier.issn | DOI: 10.32471/umj.1680-3051.154.23956 | - |
dc.identifier.uri | http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4689 | - |
dc.description | Анотація. Щороку близько 17 млн осіб в усьому світі переносять інсульт. З них 5 млн помирають, ще 5 млн — залишаються функціонально неспроможними назавжди, що накладає тягар на членів родини та державу. Тягар інсульту суттєвий на популяційному, суспільному та індивідуальному рівнях. Незважаючи на успіхи в лікуванні інсульту, віддалені результати залишаються для багатьох несприятливими, часто із загальними незадоволеними потребами. Поширеність депресії становить 31%. Через 1 рік після інсульту у 40% пацієнтів зберігається відсутність функції руки, у 40% — порушення ковтання, у 1/3 — афазія. Частими наслідками інсульту є втрата пам’яті, порушення концентрації уваги, недостатність сприйняття, неусвідомлення простору, апраксія. Велика частка пацієнтів, які вижили після інсульту, потребують допомоги у виконанні повсякденних активностей. У статті надано обґрунтовані рекомендації пацієнту, що переніс інсульт, і сімейному лікареві щодо покращання здоров’я та якості життя пацієнтів. Ключові слова: інсульт, реабілітаційні заходи, реабілітація після інсульту. | uk_UK |
dc.description.abstract | Анотація. Щороку близько 17 млн осіб в усьому світі переносять інсульт. З них 5 млн помирають, ще 5 млн — залишаються функціонально неспроможними назавжди, що накладає тягар на членів родини та державу. Тягар інсульту суттєвий на популяційному, суспільному та індивідуальному рівнях. Незважаючи на успіхи в лікуванні інсульту, віддалені результати залишаються для багатьох несприятливими, часто із загальними незадоволеними потребами. Поширеність депресії становить 31%. Через 1 рік після інсульту у 40% пацієнтів зберігається відсутність функції руки, у 40% — порушення ковтання, у 1/3 — афазія. Частими наслідками інсульту є втрата пам’яті, порушення концентрації уваги, недостатність сприйняття, неусвідомлення простору, апраксія. Велика частка пацієнтів, які вижили після інсульту, потребують допомоги у виконанні повсякденних активностей. У статті надано обґрунтовані рекомендації пацієнту, що переніс інсульт, і сімейному лікареві щодо покращання здоров’я та якості життя пацієнтів. Ключові слова: інсульт, реабілітаційні заходи, реабілітація після інсульту. | uk_UK |
dc.publisher | Укр. Мед. Часопис, 2 (154) – IІІ/IV 2023, DOI: 10.32471/umj.1680-3051.154.23956 | uk_UK |
dc.subject | Ключові слова: інсульт, реабілітаційні заходи, реабілітація після інсульту. | uk_UK |
dc.title | Реабілітаційні заходи у пацієнтів після перенесеного інсульту. Рекомендації сімейному лікарю і пацієнту | uk_UK |
dc.type | Article | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра медицини невідкладних станів |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
УМЧ Реабілітація після ІІ (УМЧ 2023).pdf | 265.1 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.