Показники мікроциркуляції тканин пародонта у осіб з патологічним стиранням твердих тканин зубів різного ступеня тяжкості, ускладненим бруксизмом

Abstract

Патологічне стирання твердих тканин зубів різного ступеня тяжкості, ускладнене бруксизмом, супроводжується низкою морфо-функціональних змін зубощелепної системи, разом з тим, питання характеру патологічних змін тканин пародонта при зазначених патологічних процесах залишаються недостатньо вивченими. Мета. Вивчити особливості показників мікроциркуляції тканин пародонту зубів при їх патологічному стиранні, ускладненому бруксизмом. Матеріал і методи. Обстежено 120 пацієнтів віком від 18 до 65 років з патологічним стиранням твердих тканин зубів різного ступеню, та контрольну групу пацієнтів цього ж вікового періоду, з фізіологічними формами стирання у межах емалі,інтактними зубними рядами та фізіологічними формами прикусу із застосуванням клінічних методів дослідження та лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ). Діагностику бруксизму здійснювали за кількістю бруксизмальних епізодів із застосуванням приладу BiteStrip (Німеччина). Результати. У разі збереження анатомічної форми зубів при початкових формах патологічного стирання, ускладненого бруксизмом встановлено збільшення рівня мікроциркуляції тканин пародонту опорних зубів, як реакцію на підвищене функціональне навантаження порівняно із контролем. З втратою анатомічної форми зубів (від 2/3 довжини коронки до рівня ясен) діагностовано достовірне зниження параметрів мікроциркуляції (ПМ) (наприклад, ПМ альвеолярних ясен у 3-й групі склав 16,0±0,31 (пф.од.) проти 20±0,16 (пф.од.) у осіб 4-й групи відповідно) що засвідчує про наявність дистрофічних процесів й зниження резервних можливостей мікросудин тканин пародонту, обумовлених відсутністю оптимального функціонального жувального навантаження внаслідок порушення анатомічної форми та втрати коронок зубів. Висновки. Підвищене оклюзійне навантаження, спричинене бруксизмом та втрата анатомічної форми зубів внаслідок їх патологічного стирання суттєво впливає на показники мікроциркуляції тканин пародонту, погіршує загальний прогноз ортопедичного лікування і потребує подальшого вивчення.