НАШ ДОСВІД ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ДЕСТРУКТИВНІ УРАЖЕННЯ РОГОВОЇ ОБОЛОНКИ (В ТОМУ ЧИСЛІ ТРАВМАТИЧНІ)

Abstract

Актуальність Відомо, що деструктивні ураження (ДУР) можуть призводити до анатомічної загибелі ока і закінчуватися енуклеацією до 17% випадків. При інфекційних ураженнях, нейротрофічних порушеннях, хімічних пошкодженнях, травмах (воєних травматичних ушкодженнях), соматичній патології прояви синдрома «сухого ока» (ССО), а саме: порушення сльозопродукції та стану слізної плівки - ускладнюють ДУР. Досвід лікування важких деструктивних захворювань переднього сегменту ока на фоні ССО свідчить про актуальність та складність проблеми. Для лікування ДУР застосовуються сучасні антибактеріальні препарати, засоби покращення клітиного метаболізму в рогівці, а також зволоження її поверхні. Мета: дослідити ефективність застосування двоетапного (консервативного+хірургічного) лікування при ДУР, в тому числі травматичних,а також показань для переходу до хірургічного етапу лікування. Матеріали і методи. Група досліджуваних складалась з 37 хворих на ДУР з симптомами ССО (42 ока), вік 27 -74 років. Для оцінювання стану очей застосовували інтегративний показник - індекс виразності клінічних симптомів (ІВКС), що розраховувався за трьома суб’єктивними та чотирма об’єктивними ознаками (0-3 бали за симптом), додатково визначали площу ерозування рогівки (мм2) та глибину деструкції, тести Ширмера (мм) та Норна (сек). Ефективність лікування визначали як відсоток вилікованих хворих. Консервативна терапія, що досліджувалась, включала: антибіотик левофлоксацин («Сігніцеф», Індія), що забезпечує антибактеріальний ефект та гіалуронову кислоти з трегалозою («Теалоз Дуо», Франція) для сприяння реепітелізації рогівки (гідратація тканин та поліпшення клітинного метаболізму).на другому єтапі застосовувалась операція ЛАСПР з відсіченим аутосклеральним клаптем, фіксацією його швами та додатковим накладанням м’якої контактної лінзи, що надало можливість закривати дефекти рогівки, в тому числі з перфорацією, і в випадках посттравматичного дефекту (Патент № 81136). Обстеження планувалось до початку комплексного лікування та через 7, 14, 20,30 днів. Результати. В 32 очах (76,2%) відмічені позитивні біомікроскопічні зміни, а саме: зменшення гіперемії, виділень, набряку, зон деепітелізації поверхні рогівки. Показник ІВКС зменшився з 8,9 до 1,3 балів (р<0,05). Суб’єктивні ознаки через 2 тижні застосування комплексної терапії зменшувалась з 3,8 до 2,2 балів (р < 0,05). Відмічено подовження часу порушення сльозової плівки (тест Норна) від 7,1 до 12,4 сек(р<0,05) вже на 1(2) тиждень, але дані проби Ширмера достовірно не змінювались. Можливо вважати, що запобігання прогресування ДУР пов’язане із стабілізацією слізної плівки на фоні антибактеріальної та метаболічної терапії. Але в 10 очах (23,8%) відмічена недостатня позитивна динаміки ДУР– це вважалося показами до хірургічного етапу лікування. В 10 випадках використовувалась операція ЛАСПР. Загоєння рогівки при застосуванні ЛАСПР спостерігалося в 98,1% прооперованих очей. Результат залежав від глибини та площі виразки, термінів виконання ЛАСПР. Висновки. 1. При лікуванні хворих на ДУР, в тому числі травматичних, рекомендовано застосування протизапальних, метаболічних та зволожуючих препаратів впродовж 5-7 днів з подальшим визначенням тактики щодо хірургічного лікування. 2. Результати проведеного комплексного лікування хворих на ДУР, в тому числі травматичних, показали доцільність використання операції лікувальної аутосклеропластики рогівки при відсутності умов для кератопластики.