ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ АНТИГЛАУКОМАТОЗНИХ ОПЕРАЦІЙ НА ПРОГРЕСУВАННЯ ГЛАУКОМНОЇ ОПТИЧНОЇ НЕЙРОПАТІЇ

Abstract

Актуальність. Первинна відкритокутова глаукома (ПВКГ) – одна з головних причин слабкозорості і сліпоти серед дорослого населення. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), глаукома стоїть на другому місці серед захворювань, що призводять до сліпоти, і становить від 0,6% до 33,0%. В Україні поширеність глаукоми у дорослих віком 18 років і старше склала у 2016 році – 452,7, в 2017 році – 458,0 на 100 000 населення відповідно (Моісеєнко Р. О. зі співавт., 2019;). Лікування ПВКГ спрямоване на зниження рівня внутрішньоочного тиску, зупинку прогресування глаукоматозного процесу та збереження зору (Garcia-Feijoo J. et al., 2015; Eye disease statistics, 2016). Хірургічні методи лікування спрямовані, в першу чергу, на зниження внутрішньоочного тиску за рахунок поліпшення відтоку рідини. Вони можуть бути проникаючі та непроникаючі. До сьогодення не вирішене питання як впливають антиглаукоматозні операції на прогресування глаукомної оптичної нейропатії (ГОН) та чи залежить цей вплив від методу. Мета. Дослідити вплив різних видів антиглаукоматозних операцій на прогресування глаукомної оптичної нейропатії. Матеріали і методи. Під нашим спостереженням знаходилось 150 пацієнтів (150 очей) з ПВКГ І-ІІІ стадій, які склали 2 групи спостережень. Давність захворювання склала 3-10 років. Чоловіків було 72, жінок – 78. Вік пацієнтів склав 39-69 років. Рівень ВОТ коливався від 15,0 до 34,0 мм рт. ст. і в середньому склав 28,5 ± 3,0 мм рт. ст. Всі пацієнти отримували місцево гіпотензивні препарати у вигляді інстиляцій до 4 разів на день. Всім пацієнтам до оперативного втручання та в динаміці виконували загальноприйняті офтальмологічні обстеження. Першу групу спостереження склали 69 пацієнтів (69 очей), яким була виконана трабекулектомія (ТЕТ) з імплантацією шунта Ex-Press. Другу групу спостереження склали 81 хворий (81 око), яким було виконано двоетапне лікування: 1 етап – непроникаюча глибока склеректомія (НГСЕ); 2 етап – лазерна десцеметогоніопунктура через 2 тижні після 1 етапу. Досліджували вплив різних методів оперативних втручань на прогресування ГОН. Термін спостереження – 2 роки. Результати. Було встановлено, що частота прогресування глаукомної оптичної нейропатії у хворих на первинну відкритокутову глаукому через 3 і 6 місяців та 1, 1,5 та 2 роки після виконання ТЕТ з імплантацією шунта Ex-Press склала 4,35 %, 8,69 %, 12 %, 14,75 % і 15,25 % відповідно; після НГСЕ з подальшою лазерною десцеметогоніопунктурою – 1,25 %, 9,88 %, 13,6 %, 13,23 %, 14,06 % відповідно і статистично не відрізнялась. Проведений аналіз післяопераційних ускладнень у групах, де виконувались ТЕТ з імплантацією шунта Ex-Press та НГСЕ з подальшим виконанням лазерної десцеметогоніопунктури показав, що вони були типовими для цих видів хірургічного лікування первинної відкритокутової глаукоми. Їх характер і частота як в найближчі (10 діб – 1 місяць, 3 та 6 місяців), так і у віддалені (1, 1,5 та 2 роки) не впливали на прогресування ГОН після різних видів хірургічного лікування ПВКГ. Висновки. Виконання різних видів сучасних оперативних втручань, як фістулізіуючого типу (ТЕТ з імплантацією шунта Ex-Press), так і непроникаючого типу (НГСЕ з подальшим виконанням лазерної десцеметогоніопунктури через 2 тижні після 1 етапу) не давало істотних переваг в плані профілактики прогресування глаукомної оптичної нейропатії у хворих первинну відкритокутову глаукому у віддалені строки спостереження.