Сучасний погляд на лікування пацієнтів з епіглотитом

Abstract

Первинна медико-санітарна допомога визначається як «первинний контакт, безперервна, всебічна та скоординована допомога, що надається населенню не диференційовано за статтю, захворюванням або системою органів». Універсальність, як частина навчальних програм медичного вишу, по суті, важлива для тих, хто робить кар’єру за спеціальностями зі значним компонентом первинної медико-санітарної допомоги, такими як сімейна медицина, медицина невідкладних станів, терапія та педіатрія. Отоларингологія — важлива спеціальність, що має стосунок до сімейної медицини, педіатрії та загальної практики. Отоларингологічні проблеми становлять значну частину звернень по первинну медико-санітарну допомогу. Приблизно від 20 до 40 % консультацій загальної практики дорослих пов’язані з отоларингологічними скаргами. Реформа охорони здоров’я, що відбувається в Україні, вносить суттєві корективи в підходи до діагностики й лікування більшості захворювань. Патологія може бути дуже різноманітною, а практичні навички можуть бути обмежені компетенцією лікарів. Для діагностики лікар загальної практики — сімейної медицини у своєму арсеналі може використовувати міжнародну класифікацію ISPS-2, що значно полегшує та уніфікує роботу лікаря. Абсцес надгортанника зазвичай є завершальною стадією запалення надгортанника (епіглотиту) і прилеглих надгортанних структур. Етіологія захворювання може бути інфекційною та неінфекційною. Клінічні ознаки епіглотиту різняться залежно від віку, тяжкості та етіології. Без лікування епіглотит може прогресувати до життенебезпечної обструкції дихальних шляхів, тому швидка діагностика і менеджмент епіглотиту в дітей є надзвичайно актуальними. Захворювання потрібно діагностувати на ранніх етапах розвитку патологічного процесу, з дотриманням маршруту пацієнта. Для цього потрібно мати глибокі знання етіопатогенезу хвороби, володіти методами дослідження і користуватися всім можливим арсеналом лікування для запобігання можливим ускладненням. Слід забезпечити злагоджену співпрацю медичних співробітників на усіх етапах надання медичної допомоги.