СИНДРОМ ХРОНІЧНОЇ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ВЕНОЗНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ТА ДЕГЕНЕРАТИВНО-ДИСТРОФІЧНІ ЗМІНИ ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА: АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНЕ ПІДГРУНТЯ КОМОРБІДНОСТІ

Abstract

РезюмеВступ. Потребує подальшого дослідження коморбідність хронічної церебральної венозної дисфункції та дегенеративно- дистрофічних змін хребта (ДДЗ) (остеохондрозу) щийного від-ділу (ШВХ).Мета: дослідити особливості ДДЗ ШВХ у хворих з СХЦВД у порівнянні з пацієнтами без клі-нічних ознак хронічної венозної церебральної дисгемії, обгрунтувати коморбідність. Матеріал і методи. З дотриманням етичних норм обстежено 2 групи пацієнтів: 125 осіб з син-дромом хронічної церебральної венозної дисфункції та різним рівнем артеріального тиску (98 жінок, 27 чоловіків, середній вік 53,60±10,27 рр.), та 28 аналогічних хворих, але без ознак СХЦВД (17 жінок та 11 чоловіків, 52,54±10,03 рр). Загальноклінічний та клініко- неврологічний огляд, клінічна оцінка стану під’язичних вен, МРТ шийного відділу хребта, рентгенографія ШВХ з функціональними пробами, пакет прикладних програм MedStat. Результати. Пацієнти основної групи мали головний біль, переважно змішаного характеру, скутість, обмеження рухів та біль у ШВХ з іррадіацією у надпліччя та руку, який підсилюється при рухах та вимушених положеннях тіла; парестезії та болі в руках, які достовірно відрізня-лись від контрольної групи окрім головного болю напруги. Достовірна різниця церебральних скарг–запаморочень, минущих порушень зору та слуху(<0,001). Обмеження рухомості в ШВХ до 30-45 градусів, напруження, ущільнення та болючість паравертебральних м’язів при пальпа-ції, зазвичай, асиметрично, розширення та повнокров’я під’язикових вен хворих основної групи достовірно відрізнялось від показників контрольної групи (<0,001). За даними МРТ та рентге-носпондилографії у хворих основної групи були виявлені достовірно грубіші від контрольної групи структурні зміни в ШВХ (<0,001): екструзії та протрузії, вертеброгенний стеноз спинно-мозкового каналу з деформацією дурального мішка, нестабільність хребтових рухових сегментів.Висновки. Пацієнти з СХЦВД мали достовірно грубіші клінічні, структурні та динамічні змі-ни шийного відділу хребта, які достовірно відрізнялись від показників хворих без ознак хро-нічної венозної дисгемії головного мозку (<0,001). ДДЗ (остеохондроз) шийного відділу хреб-та слід розглядати вагомим коморбідним чинником хронічним порушенням церебрального венозного кровотоку, що можна пояснити анатомо- фізіологічними залежностями венозного відтоку з порожнини черепу та ШВХ.