Характеристика изменений содержания триглицеридов в тканях пародонта у самок крыс, содержащихся на несбалансированных рационах кормления

Abstract

В роботі представлені результати дослідження основного показника обміну ліпідів - тригліцеридів в тканинах пародонту у самиць щурів, яких утримували на незбалансованих раціонах годування. Мета дослідження. Дослідити метаболізм тригліцерідів в альвеолярній кістці і ясеневій тканині у самиць щурів в умовах дисбалансу вуглеводів і жирів різного походження в раціонах годування. В дослідження, тривалістю 7 місяців, відібрано 40 самиць щурів лінії Вістар, віком 4 місяці, середньою масою 159,95±0,24 г. В залежності від раціонів годування вони були розподілені на 4 групи (по 10 тварин). Тварин 1-ї групи утримували на повноцінному кормі для лабораторних тварин; 2-ї – на раціоні годування із надлишковим вмістом (25%) легкозасвоюваних вуглеводів; 3-їна раціоні годування із вмістом жиру рослинного походження до 35%; 4-ї - на раціоні годування із аналогічним відсотком вмісту жиру тваринного походження. Рівень вмісту тригліцеридів визначали в альвеолярній кістці і ясеневій тканині. Встановлено, що рівень тригліцеридів в дослідних тканинах у експериментальних щурів залежав не тільки від відсоткової кількості жиру (до 35%) в їх раціонах годування, а й від хімічної структури жиру, який додавали до раціонів годування (рослинний, тваринний). Підвищення вмісту тригліцерідів спостерігали у тварин 2-ї групи (Р2,1≤0,01–0,05). Достовірно вищий показник рівня тригліцеридів в альвеолярній кістці (Р3,1≤0,01–0,05) і в ясеневій тканині (Р3,1≤0,05), порівняно із контрольним значенням, спостерігали у тварин 3-ї групи, які додатково в раціон годування отримували надлишок жиру рослинного походження. У тварин 4-ї групи достовірна різниця між показниками рівня тригліцеридів в альвеолярній кістці і ясеневій тканині була відсутня (Р3,1≥0,01–0,05). Дисбаланс жирів різного походження в раціонах годування самиць щурів викликає порушення метаболізму тригліцеридів в альвеолярній кістці і ясеневій тканині. Підвищення їх рівню в тканинах пародонту (Р≤0,01–0,05, Р≤0,05) спостерігали тільки при додаванні до повноцінного раціону годування 35% жиру рослинного походження. Це свідчить про наявність виражених ознак інсулінорезистентності дослідних тканин. Відсутність достовірної різниці показника обміну ліпідів в тканинах пародонту при додаванні до 35% жиру тваринного походження засвідчує відсутність ознак інсулінорезистентності дослідних тканин. Подальше вивчення питань обміну ліпідів в експерименті призведе до встановлення нових ланок патогенезу ганералізованих захворювань пародонту у людини.