Порівняльна характеристика вмісту тригліцеридів в тканинах пародонта у самиць щурів за умов несбалансованих раціонів годування

Abstract

В роботі представлені результати дослідження основного показника обміну ліпідів - тригліцеридів в тканинах пародонту у самиць щурів, яких утримували на незбалансованих раціонах годування. Мета. Порівняти рівень вмісту тригліцеридів в тканинах пародонта експериментальних тварин, яких утримували на несбалансованих раціонах годування із надлишковим вмістом вуглеводів, жирів рослинного і тваринного походження. Методи. В дослідження, яке проводили протягом 7 місяців, відібрано 40 самиць щурів лінії Вістар, віком 4 місяці, середньою масою 159,95±0,24 г. В залежності від раціонів годування вони були розподілені на 4 групи (по 10 тварин). Тварин 1-ї групи утримували на повноцінному кормі для лабораторних тварин; 2-ї – на раціоні годування із вмістом легкозасвоюваних вуглеводів до 25%; 3-ї - на раціоні годування із вмістом жиру рослинного походження до 35%; 4-ї - на раціоні годування із аналогічним відсотком вмісту жиру тваринного походження. Рівень вмісту тригліцеридів визначали в альвеолярній кістці і ясеневій тканині. Результати та їх обговорення. Вміст тригліцеридів в альвеолярній кістці і ясеневій тканині у тварин 1-ї групи були прийняті за умовну фізіологічну норму (в альвеолярній кістці - 2,93±0,81 ммоль/г, в ясеневій тканині - 4,43±0,96 ммоль/г). У тварин 2-ї групи встановлено підвищення показника до 5,71±0,12 ммоль/г в альвеолярній кістці і до 10,30±0,94 ммоль/г (Р2,1≤0,01–0,05) в ясеневій тканині. Таке підвищення значень свідчило про появу ознак інсулінорезистентності дослідних тканин, як одного із компонентів МС. Встановлено, що тенденція підвищення рівня тригліцеридів в тканах пародонту у тварин 3-ї групи була достовірно більшою, ніж в 2-й групі. Так в альвеолярній кістці спостерігали підвищення їх вмісту в 1,5 рази, а в ясеневій тканині - в 1,3 рази (Р3,1≤0,01–0,05). Можна засвідчити, що додавання до стандартного корму тварин надлишку жиру рослинного походження призводить до значно більшого, ніж при вживанні надлишку легкозасвоюваних вуглеводів, підвищення рівню вмісту тригліцеридів. У тварин 4-ї групи достовірна різниця між показниками рівня тригліцерідів в альвеолярній кістці (1,62±0,91 ммоль/г) і ясеневій тканині (3,47±0,35 ммоль/г), порівняно із відповідними показниками в 1-й групі була відсутня (Р4,1≥0,01–0,05). Отримані результати свідчать, що надлишковий вміст в раціоні годування жиру тваринного пожодження, за умов експерименту, не викликає достовірного підвищення рівню вмісту тригліцеридів в дослідних тканинах. Висновки. Рівень вмісту тригліцеридів в тканинах пародонту у експериментальних тварин залежить від раціонів годування. Несбалансованість раціону годування тварин за вмістом легкозасвоюваних вуглеводів призводить до підвищення рівню тригліцеридів, як ознаки інсулінорезистентності, в альвеолярній кістці і ясеневій тканині. При утриманні тварин на несбалансованому за вмістом жирів рослинного походження раціоні годування прояви ознак інсулінорезистентності в тканинах пародонта посилюються. Раціон годування, несбалансований за вмістом жиру тваринного походження не впливає на дослідні тканини.