Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4441
Назва: | Лікування інфікованих ран черевної стінки після алопластики гриж живота |
Автори: | Фелештинський, Я. П. Деркач, К. Д. Сміщук, В. В. Дядик, О. О. Бекетова, Ю. І. |
Ключові слова: | інфікована рана алогерніопластика УЗ-кавітація VАС-терапія розчин декаметоксину розчин хлоргексидину біглюконату |
Дата публікації: | 2022 |
Видавництво: | Медицина Періопераційна |
Серія/номер: | Том 5, № 1;C. 27-33 |
Короткий огляд (реферат): | Резюме. Актуальність. Інфікована рана черевної стінки після алопластики гриж живота характеризується тим, що дном такої рани є ділянки сітчастого імплантату, які часто не проростають сполучною тканиною, що подовжує терміни лікування, вимагає експлантації сітки та призводить до рецидиву грижі. Мета. Підвищити ефективність лікування інфікованих ран черевної стінки після алогерніопластики. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 72 пацієнтів з інфікованими ранами черевної стінки після алогерніопластики. Вік пацієнтів — від 43 до 71 років, середній вік — 57 ± 5,1 років. У пацієнтів І (основної) групи (n = 37) лікування виконувалось за розпрацьованим алгоритмом, з використанням УЗ-кавітації, VAC-терапії та розчину декаметаксину, у пацієнтів ІІ групи (порівняння) (n = 35) — з використанням УЗ-кавітації, VAC-терапії та розчину хлоргексидину біглюконату. Результати. Використання розпрацьованого алгоритму лікування інфікованих ран черевної стінки у паці єнтів І групи, який включає УЗ-кавітацію, VAC-терапію та розчин декаметоксину, сприяє достовірному зниженню кількості мікроорганізмів у рані до lg (2,33 ± 0,51) КУО/мл та lg (1,35 ± 0,49) КУО/мл проти lg (4,01 ± 0,5) КУО/мл та lg (2,93 ± 0,56) КУО/мл у пацієнтів ІІ групи, яким проводилось лікування традиційним методом (p < 0,01). Результати орфологічного дослідження країв рани підтверджували ефективніше розростання сполучної тканини у пацієнтів І групи, що сприяло покриттю ділянок сітки грануляціями та загоєнню рани, тоді як у ІІ групі, зокрема у 5 (14,3 %) пацієнтів дно рани з ділянками сіток не проростало сполучною тканиною, виконано експлантацію сітки (р = 0,02). Терміни загоєння ран у пацієнтів І групи — 16 ± 1,05 доба, порівняно з ІІ групою — 21 ± 1,2 доба (р < 0,01). Такий результат досягнуто за рахунок використання у пацієнтів І групи розробленого алгоритму, зокрема поєднання УЗ-кавітації, VАС-терапії та розчину декаметоксину, який не лише має антимікробну дію, але й сприяє ефективній регенерації получної тканини в рані.Висновки. Лікування інфікованих ран передньої черевної стінки після алопластики гриж з використанням розпрацьованого алгоритму шляхом комплексного використання УЗ-кавітації, VAC-терапії та розчину де каметоксину, порівняно з традиційним лікуванням, покращує результати лікування, а саме: скорочує тер мін загоєння рани до 16 ± 1,05 днів у пацієнтів основної групи проти 21 ± 1,2 групи порівняння, та виключає ймовірність експлантації сітки у пацієнтів основної групи проти 14,3 % у пацієнтів групи порівняння. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4441 |
ISSN: | 2616-339X |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра патологічної та топографічної анатомії |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
009_Perioperative 5-1_2022 web-29-35.png | 342.93 kB | image/png | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.