Особливості слизового бар’єра при функціональних захворюваннях кишечника та неспецифічному виразковому коліті

Abstract

Резюме. Актуальність. Слизовий бар’єр кишечника може змінюватися через вплив екзогенних та ендогенних факторів. Зміни його фізичних та хімічних характеристик спостерігаються як при шлунково-кишкових захворюваннях, таких як синдром подразненого кишечника, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, так і при інших патологіях — цукровому діабеті, харчовій алергії, ревматоїдному артриті тощо. Та кож на проникність стінки кишечника впливають тісні контакти, які послаблюються через порушення дієти, психоемоційні чинники та хімічні агенти. Метою роботи була оцінка змін слизового бар’єра у пацієнтів з функціональними та запальними захворюваннями кишечника. Матеріали та методи. Було досліджено 270 пацієнтів з різними підтипами синдрому подразненого кишечника та 218 з неспецифічним виразковим колітом. Усім пацієнтам була проведена колоноскопія з подальшою морфологічною оцінкою біоптатів та проведенням імуногістохімічних досліджень з використанням маркерів клаудину-1 та -7, муцинів 1, 2, 3, 4, 5АС, трефоїлових факторів 1–3. Результати. У пацієнтів з функціональним ураженням кишечника спостерігалось зниження кількості клаудинів — білків щільних контактів. Клаудин-1 знижувався у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника, асоційованим з діареєю, у той час як клаудин-7 — у пацієнтів із син дромом подразненого кишечника зі змішаною формою. При неспецифічному виразковому коліті спостерігалось зниження рівня експресії як секреторних, так і мембранозв’язуючих муцинів і при цьому збільшення виділення трефоїлових факторів, що вказує на порушення регуляції та зниження протективних властивостей слизу. Висновки. При функціональних та запальних захворюваннях кишечника порушення захисної функції слизової оболонки має різний патогенез, що може визначати різні підходи до лікування пацієнтів з такими патологіями.