ЩОДО ПИТАННЯ ПРО КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ ДОНОРСЬКОГО НАТИВНОГО РОГІВКОВОГО МАТЕРІАЛУ

Abstract

Актуальність. Питання ефективних критеріїв якості для скринінгу донорських нативних рогівок залишається важливим питанням для успішності кератопластики. Гомогенна група реципієнтів з кератоконусом та відсутністю інших очних захворювань при стандартизованій хірургічній техніці, яка виконана в однакових умовах одним хірургом є ідеальним варіантом для вивчення впливу на приживлення трансплантатів саме донорських факторів. Мета. Підвищення ефективність виживання наскрізних рогівкових аллотрансплантатів шляхом вироблення дієвих критеріїв якості донорського матеріалу на етапі відбору для трансплантації. Матеріали і методи. 57 клінічних випадків наскрізної аллокератопластики у пацієнтів з кератоконусом ІІІ – IV стадії за Амслером. Використовувались донорські кадаверні рогівки, що пройшли стандартний відбір за загальноприйнятими критеріями якості (епідемічна безпека, біомікроскопія донорського ока, щільність ендотеліальних клітин вища 2200 /мм²). При визначенні щільності ендотеліальних клітин ex vivo методом конфокальної мікроскопії також фіксувались конфокальні мікрофотограми рогівок, що були трансплантовані, кількісне визначення рефлективності ендотелію на них проводилось з використанням вільного програмного забезпечення «ImageJ». Всім реципієнтам була проведена неускладнена аллокератопластика одним хірургом за стандартним протоколом. Клінічний офтальмологічний моніторинг з визначенням щільності ендотеліальних клітин на трансплантаті проводився через 1, 3, 6, 9 та 12 місяців після трансплантації. Статистичний аналіз результатів дослідження виконаний з 29 використанням програми Microsoft Excel та пакету статистичного аналізу «Statistica v.10». Результати. Морфологічні зміни ендотеліоцитів зустрічалися на 22,88 % мікрофотограм в різних поєднаннях (наявність органел в ендотеліоцитах, що в нормі не візуалізуютьс, «об’ємність» ендотеліоцитів). Також було відмічено, що цитоплазма ендотеліоцитів мала різну рефлективність. Інтенсивність відтінку не залежала від візуальної прозорості рогівки та ЩЕК та була приблизно однакова на обох очах від одного донора. Для отримання об’єктивної різниці між відтинками конфокальних мікрофотограм ендотелію було використане вільне програмне забезпечення «ImageJ», за допомогою якого були отримані тонові гістограми на кожну донорську рогівку, яка була трансплантована. Побудований зведений графік динаміки втрати ендотеліальних клітин на кожному окремому трансплантаті через 1, 3, 6, 9 та 12 місяців після НАКП. Так було відмічено, що частина трансплантатів мала більш стрімку втрату ендотеліоцитів, що проявлялось вже через 6 місяців після НАКП і далі, що є ранньою прогностичною ознакою розвитку пізнього відторгнення трансплантату. За цим критерієм клінічна група була розділена на дві підгрупи, які між собою не мали суттєвої різниці в гендерно-вікових співвідношеннях донорів та реципієнтів, тобто питання було в інших властивостях донорського рогівкового матеріалу. З урахуванням цього була проведена статистична обробка накопиченої інформації для визначення впливу морфометричних факторів ендотеліальних клітин на динаміку їх втрати на трансплантаті. Після статистичної обробки тонових гістограм ендотелію була отримана нижня межа для розподілу мод тонових гістограм ендотелію у вибірці реципієнтів з позитивною динамікою втрати ендотелію на трансплантаті і вона була на рівні 50, що і було запропоновано позначати як «коефіцієнт рефлективності ендотеліальних клітин рогівки» (КРЕКР) та використати цей показник як критерій відбору донорської рогівки з нижньою межею 50. В процесі статистичної обробки даних була також виявлена залежність динаміки втрати ендотеліальних клітин на трансплантаті від таких факторів, як наявність органел в ендотеліоцитах та «об’ємність» ендотеліоцитів на конфокальних мікрофотограмах. 30 Висновки. Рефлективність цитоплазми ендотеліоцитів при конфокальній мікроскопії ex vivo є важливим критерієм стану ендотеліоцитів на нативній кадаверній рогівці і може активно використовуватись як ефективний критерій її якості. Наявність видимих органел в ендотеліоцитах, візуальна «об’ємність» ендотеліоцитів при конфокальній мікроскопії та коефіцієнт рефлективності ендотеліальних клітин рогівки < 50 (як самостійні три фактори чи в будь-якій комбінації) суттєво зменшують вірогідність виживання ендотеліоцитів на наскрізному рогівковому трансплантаті протягом першого року після трансплантації.