ВРОДЖЕНА ВАДА СЕРЦЯ ТА ДИСЛІПІДЕМІЯ – ФАКТОРИ РИЗИКУ ОКЛЮЗІЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АРТЕРІЇ СІТКІВКИ ТА ЇЇ ГІЛОК

Abstract

Актуальність. Двостулковий аортальний клапан (ДАК) як вроджена вада серця зустрічається у 8-10% дітей та поширена у 1-2,5% населення. Лише 20% пацієнтів із ДАК не потребують кардіохірургічного лікування впродовж життя. Декомпенсація ДАК та потреба в хірургічному лікуванні на клапанах серця при даній ваді виникають на 2 десятиріччя швидше, ніж у пацієнтів із нормальним тристулковим аортальним клапаном. Найчастіше джерелом ретинальних емболій є аортальний клапан серця. Кардіоемболічне походження оклюзія центральної артерії сітківки (ЦАС) та її гілок має у 10.6% (E.A.Jurado,2022). Дисліпідемія, як один із факторів ранньої кальцифікації аортального клапану, підвищує ризики системних емболій. Останні дослідженнях свідчать, що за даними ліпідограми слід виділити як незалежний прогностично значимий предиктор оклюзій артерій сітківки - ліпопротеїди високої щільності (S.Hwang2022). Мета. Дослідити роль дисліпідемії як фактору ризику оклюзій артерій сітківки у пацієнтів із вродженими вадами серця, яким проведено хірургічне втручання. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження показників ліпідограми крові (тригліцериди, ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ), холестерин загальний, індекс атерогенності (ІА)) у 52 пацієнтів. Вік пацієнтів був 36-85 років, серед них чоловіків 64%, жінок 36%. Пацієнти розділені на 3 групи. Перша група включала 12 осіб (12 очей) із ретинальними оклюзіями після хірургічного лікування на клапанах серця в ранньому післяопераційному періоді. Друга група включала 18 осіб (36 очей) із ДАК 37 без ретинальних оклюзій після кардіохірургічного лікування на клапанах серця. Третя група включала 22 особи(44 ока) без ретинальних оклюзій після хірургічного лікування на клапанах серця в ранньому післяопераційному період. Усім пацієнтам проведено ехокардіографію серця та забір венозної крові до кардіохірурічного втручання з метою визначення вади серця та показників ліпідограми в доопераційному періоді. Результати. В результаті проведених нами досліджень було встановлено, що у пацієнтів із клапанними вадами серця після кардіохірургічних втручань достовірно підвищений такий показник ліпідограми, як індекс атерогенності, що свідчить про дисліпідемію. У пацієнтів першої групи середній показник ІА складав 3.7 (з максимальним значенням 5.5, мінімальним 2.1), тригліцеридів 1.47 ммоль/л (2.2-1.06), ЛПВЩ 0.95ммоль/л (1.25-0.8), ЛПНЩ 3.05 ммоль/л (3.8- 2.02), холестерин загальний 4.5 ммоль/л (5.2-3.6). В другій групі середній рівень показник ІА складав 3.37 (6.3-1.6), тригліцеридів 1.38 ммоль/л (3.15-1.03), ЛПВЩ 1.1ммоль/л (1.39-0.9), ЛПНЩ 3.46 ммоль/л (6.12-1.36), холестерин загальний 4.98 ммоль/л (6.04- 2.51). В третій групі середній рівень показник ІА складав 2.96 (6.3-1.4), тригліцеридів 1.45 ммоль/л (3.1- 0.44), ЛПВЩ 1.25ммоль/л (2.08-0.8), ЛПНЩ 2.9 ммоль/л (6.12-1.36), холестерин загальний 4.73 ммоль/л (8.17-2.51). Висновки. Встановлено зміни в таких показниках ліпідограми як індекс атерогенності (достовірно вище норми у групі із ретинальними оклюзіями та у пацієнтів із ДАК в порівнянні з групою пацієнтів із клапанними вадами без оклюзій та ДАК) та ліпопротеїди високої щільності(найнижчі у групі пацієнтів із ретинальними оклюзіями, нижчі у групі із ДАК, ніж у третій групі). Значення тригліцеридів та загального холестерину не відрізнялись в усіх досліджуваних групах, значення ЛПНЩ був найвищий у досліджуваній групі із ДАК, в групі ретинальних оклюзій ЛПНЩ були в межах норми. 3.Зміни ліпідограми (а саме індексу атерогенності та ліпопротеїдів високої щільності) та наявність двостулкового аортального клапану як вади серця можуть використовуватись як діагностичні предиктори ретинальних мікроемболій у пацієнтів із клапанними вадами серця, яким проведено хірургічне втручання на клапанах серця.