ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛЯРИЗОВАНОГО СВІТЛА В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Abstract

Актуальність. Хвороба сухого ока вважається серйозною хворобою сьогодення і впливає на якість життя. В наш час з цим захворюванням стикається кожен 10 житель планети. Підвищене навантаження, розвиток мультимедійних технологій, гіподинамія і погіршення екології – основні сучасні причини. Мета. Дослідити можливості застосування поляризованого світла в клінічній практиці. Матеріал і методи. Для дослідів використовувалися дорослі щури лінії Wistar, самці масою тіла від 250-300 грам. Для анестезії використовували ксилазин 10мг\кг маси тіла (Біовет-Пулаві, Польща) та кетамін 60 мг\кг маси тіла (Фармак, Україна). Усі експериментальні процедури проводились згідно з норм Комітету з біоетики тварин інституту Фізіології ім. О.О. Богомольця (Київ, Україна) та відповідали директивам Європейської комісії (86/609/EEC). Були докладені усі зусилля для зменшення страждання тварин, та для того, щоб мінімізувати їх кількість. При проведенні усіх маніпуляцій дотримувалися умов антисептики та асептики. Комбінована експериментальна модель хвороби сухого ока (ХСО) на щурах: протягом дослідження щури були поділенні на дві групи по 10 тварин: контрольну та дослідну. Комбінована модель ХСО реалізовувалася шляхом використання опіку лугом. Для підтвердження ерозіїї рогівки проводилося мічення за допомогою флуоресцеїнових тест-смужок. Підтвердження цього було повне прокрашування обох очей, що свідчило про повне ураження всієї поверхні ока. Після операції тварин переносили в суху, підігріту клітку та спостерігали за ними до відновлення іх функцій, після чого транспортували у віварій. В подальшому за щурами наглядали 27 та клінічно оцінювали прозорість і васкуляризацію їх рогівки. На 1 добу після індукції ХСО виконувалась Пайлер-світло терапія з використанням червоного фільтру апарату «Біоптрон» (Bioptron AG, Zepter Group, Switzerland). Тварини фіксувались, ліве око екранувалось. З відстані 30 см протягом 3 хвилин проводилась Пайлер-світло терапія тільки правого ока. Кожна тварина отримувала курс лікування щоденно протягом 10 днів. Досліди проводились в затемненій кімнаті при відсутності дії прямого природного та штучного освітлення. Результати. Флюресцеїнова проба, що проводилася одразу після ерозування лугом та на 1, 5 та 10 добу після опіку, виявила поступове збільшення епітелізації та васкуляризації рогівки. Через добу після індукції запалення драматично та статистично достовірно підвищувалось сльозовиділення у експериментальних щурів. К сьомій добі сльозовиділення зменшувалось до контрольного рівню с подальшою тенденцію до зменшення сльозопродукції. В групі щурів із запаленням передньої поверхні ока, яка отримувала курс терапії поляризованим червоним світлом, не було відмічене значного зниження у продукції сльози на 7 добу, що може свідчити про можливий протизапальний вплив світлотерапії в даних умовах. Висновки. Використання експериментальної моделі хвороби сухого ока дозволило встановити позитивний протизапальний вплив червоного поляризованого світла. Біологічна дія енергії світла реалізувалася шляхом фотохімічної трансформації в мітохондріях через взаємодію цитохром оксидази і впливала на енергетичні процеси всередині клітини, проліферацію, міграцію клітин, знешкоджуючи реактивні сполуки кисню. Отримані результати свідчать про можливість подальшого вивчення властивості впливу поляризованого світла на біологічні процеси всередині клітин, і розглядати його як перспективний напрямок у розвитку альтернативної терапії при лікуванні пацієнтів із дегенеравтинодистрофічними захворюваннями передньої поверхні ока.