ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ ЕКСИМЕРЛАЗЕРНОЇ КОРЕКЦІЇ МІОПІЇ НА РОЗВИТОК І ПРОГРЕСУВАННЯ СИНДРОМУ СУХОГО ОКА

Abstract

Актуальність. Міопія - аномалія рефракції, що поширена серед 2.6 млрд людей (WHO World report on vision 2020). Ексимерлазерна корекція (ЕЛК) - сучасний та ефективний метод корекції аномалій рефракції (AAO Refractive surgery BCSC 2019-2020). ЕЛК вважається однією з найбезпечніших хірургічних процедур (Joffe SN. 2021). Найчастіше у світі використовують Laser-Assisted in Situ Keratomileusis (LASIK) як метод ЕЛК міопії (Chen S.et al 2012). З моменту схвалення FDA 25 років тому, спостерігається постійне технологічне удосконалення методу, яке сприяє покращенню результатів (Joffe SN. 2021). Набуває більшої популярності метод Femto LASIK (Farjo A.A. et al. 2013). Мета. Дослідити вплив різних видів ексимерлазерної корекція міопії на розвиток і прогресування синдрому сухого ока Матеріали і методи. За 42 пацієнтами (84 ока), з діагнозом міопія, вели спостереження в ході дослідження. В залежності від методу ЕЛК- LASIK або Femto LASIK, всі пацієнти були поділені на 2 групи. ЕЛК методом LASIK проводили пацієнтам 1-ї групи (24 пацієнта (48 очей)) на приладі WaveLight EX500 (Alcon). Рогівковий лоскут формували мікрокератомом Carriazo-Pendular, товщиною 110 мкм. Femto LASIK виконували 18 пацієнтам 2-ї групи на приладі WaveLight EX500 (Alcon), рогівковий клапоть формували фемтолазером FS200 (Alcon), товщина клаптя 110 мкм. До та після втручання всім пацієнтам виконували візіометрію, рефрактометрію, кератометрію, тонометрію, кератотопографію, пупілометрію, оптичну біометрію, біомікроскопію, офтальмоскопію. Також оцінювали сльозопродукцію, пошкодження 21 поверхні ока профарбовуванням флюоресцеїном, швидкість розриву слізної плівки для діагностики ССО. Призначались інстиляції антибіотика фторхінолонового ряду та дексаметазону в післяопераційному періоді. Термін спостереження – 12 місяців. Результати. Перед операцією було виявлено 9,5% пацієнтів з ССО. Частота виникнення ССО через 1 місяць в 1-й групі становила 37,5% , 38,8% - в 2-й групі. Через 6 місяців після ЕЛК методом LASIK частота ССО становила 16,6%, у 16,6% пацієнтів 2-ї групи був виявлений ССО. Через 12 місяців після втручання частота ССО у пацієнтів 1-ї групи складала 16,6%, у 2-й групі ССО діагностовано у 16,6%. Висновки. 1. При даному об’ємі дослідження частота виникнення ССО значно статистично не відрізнялась між двома групами протягом всього терміну спостереження. 2. Встановлено, що частота виникнення ССО після ЕЛК міопії не залежить від методу - LASIK або Femto LASIK.