Особливості ранньої діагностики церебральної хвороби малих судин у похилому віці: клініко-нейровізуалізаційні кореляції

Abstract

Рання діагностика церебральної хвороби малих судин (ЦХМС) хвороби в похилому віці є надскладним завданням через подібність її клініко-нейровізуалізаційних проявів до вікових змін та високий показник коморбідності з нейродегенеративними хворобами. Мета роботи – визначити особливості ранніх нейропсихологічних та нейровізуа лізаційних проявів ЦХМС, яка була вперше діагностована в похилому віці. Матеріал та методи. Обстежено 37 пацієнтів похилого віку (ПВ: 60 – 75 р.) з артеріальною гіпертензією (АГ) 1–2 ст., І–ІІ ст. і ЦХМС (жінок – 17 (45,9%), чоловіків – 220 (54,1%)). Контрольні групи: (КГПВ – 20 практично здорових осіб похилого віку та група пацієнтів середнього віку (СВ: 44-59 р.) з АГ 1–2 ст., І–ІІ ст. і ЦХМС) ідентичні за віком, гендерною належністю і загальною тривалістю освіти. Показники церебрального об’ємного кровотоку (TcVBF) визначенозі застосуванням ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС). МРТ (3Т) виконано в режимах: T1-2WI, DWI, 3D Brain FLAIR SHC, 3D tra, VEN BOLD, DTI medium iso SENSE. Нейропсихологічні дослідження проводили із застосуванням: опитувальника МоСА з оцінкою доменів EIS, VIS, AIS, LIS, MIS, OIS; MMSE; SSR і PhSR (Semantic and Phonetic Speech Rate); FAB (Fontal Assessment Battery). Результати та їх обговорення. За допомогою модифікованої для ранніх стадій захворювання шкали обчислення тягаря церебральної хвороби малих судин (ТЦХМСр) встановлено, що єдиною відмінністю між пацієнтами із клінічною маніфестацією патологічного процесу в середньому і похилому віці є наявність лакунарних інфарктів у 16,2% старших хворих. Відносні зміни довізуальних маркерів ЦХМС (показники DTI – МРТ) у старших пацієнтів були менш виразні, ніж у хворих середнього віку (FA: до -24,1% у волокнах та до -18,6% у ROI; MD: до +14,9% у волокнах та +18,2% у ROI). Також виявлено суттєві відмінності впливу порушень процесів дифузії в білій речовині головного мозку на когнітивний статус пацієнтів із ЦХМС середнього і похилого віку (акцентується на числі та рангу кореляцій). В основній групі хворих середнього віку виявлено 270 із 280 (96,4%) можливих кореляційних зв’язків, у тому числі – 22,1% (60) таких, що класифікуються як помітні (≥ + 0,5/≤ -0,5). У старших досліджуваних питома вага встановлених помірних кореляційних зв’язків досягла лише 21,4%, при мінімальному негативному rs = – 0,45. Висновки. Визначені принципові відмінності клініко-нейровізуалізаційної маніфестації ЦХМС у похилому віці: відносне о зменшення бальних оцінок когнітивних функцій до 73,0% (проти 91,2% в групі СВ); наявність ЛІ в переліку візуальних ознак ЦХМС; менш виразні, порівняно із СВ, зміни довізуальних (дифузійних) показників стану глибокої БРГМ; відсутність кореляційних зв’язків для показників доменів MoCA ,ТЦХМСр, FA і MD.