Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4272
Назва: | Оцінка допплерографічних та електроенцефалографічних змін у пацієнтів з посткомоційним синдромом унаслідок легкої вибухової черепно-мозкової травми |
Автори: | Третякова, Альбіна Ігорівна |
Ключові слова: | легка вибухова черепно-мозкова травма посткомоційний синдром когнітивні порушення кількісна електроенцефалографія |
Дата публікації: | 28-лют-2022 |
Видавництво: | Ukrainian Neurosurgical Journal |
Серія/номер: | 2022;28(2); |
Короткий огляд (реферат): | Легка вибухова черепно-мозкова травма (ЛВЧМТ) часто залишається недіагностованою і нелікованою через відсутність звернення пацієнтів, недосконалі інструменти скринінгу, нечіткі діагностичні критерії та відсутність засобів об’єктивізації чи візуалізації пошкодження. Мета: дослідити допплерографічні та електроенцефалографічні зміни у пацієнтів з посткомоційним синдромом (ПКС) унаслідок ЛВЧМТ і можливість їх використання для об’єктивізації ушкодження. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 115 чоловіків-учасників бойових дій на сході України (основна група) з установленим діагнозом «ПКС після перенесеної ЛВЧМТ» та 30 здорових осіб (контрольна група). Пацієнти перебували у віддаленому періоді травми (від 6 міс до 3 років). Після збору скарг і анамнестичних даних досліджували неврологічний статус та стан когнітивних функцій. Проводили нейропсихологічне тестування за Монреальською шкалою когнітивної оцінки. Виконували ультразвукове дуплексне сканування з режимом кольорового допплерівського картування судин шиї та голови і транскраніальне дуплексне сканування. Кількісну електроенцефалографію проводили за стандартними параметрами (чутливість ‒ 70 мкВ/см, часова константа ‒ 0,1 с, фільтр ‒ 40 Гц). Результати. У пацієнтів з ПКС після ЛВЧМТ транскраніальне дуплексне сканування дає змогу виявити зміни судинної резистивності в інтракраніальних судинах як каротидного, так і вертебробазилярного басейну (переважно зниження показників резистивності), а також ознаки венозної дисциркуляції в базальних венах мозку, кількісна електроенцефалографія ‒ зміни частоти і топіки α-ритму, зменшення його амплітуди, частотно-просторову інверсію, наявність ознак дисфункції неспецифічних структур головного мозку, за даними спектрального аналізу ‒ зменшення α-потужності, збільшення β-потужності, активності в θ- і δ-діапазонах. Висновки. Виявлені допплерографічні та електроенцефалографічні зміни можуть зберігатися у віддалений період ЛВЧМТ. Їх слід ураховувати в |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4272 |
ISSN: | 2663-9084 |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра неврології - 1 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Третякова.pdf | 241.07 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.