Особливості перебігу гострого міокардиту у хворих, що перенесли СOVID-19 інфекцію.

Abstract

Метою дослідження було проведення порівняльного та кореляційного аналізу біомеханіки скорочення і по рушень ритму серця у хворих з гострим міокардитом, які перенесли або не мали COVID-19 інфекцію в анамнезі. Матеріал і методи. Обстежено 25 хворих, які були розподілені на 2 групи: до 1-ї групи увійшли 15 хворих (8 (53,3 %) чоловіків і 7 (46,7 %) жінок віком у середньому (35,3±2,5) року) з міокардитом, що розвинувся в се редньому через (2,1±0,3) міс після перенесеної COVID-19 інфекції; до 2-ї – 10 пацієнтів (6 (60,0 %) чоловіків та 4 (40,0 %) жінки) віком у середньому (34,9±2,3) року (р>0,05) з міокардитом, які не мали COVID-19 в анамнезі. Обстеження включало клінічний огляд, добове моніторування ЕКГ, ехокардіографію (ЕхоКГ) та спекл-трекінг ехокардіографію (СТЕ), магнітно-резонансну томографію серця (МРТ). Результати. У хворих 1-ї групи, загальна кількість шлуночкових екстрасистол (ШЕ) була більшою в серед ньому на 52,6 % (p<0,01), надшлуночкових – у середньому на 25,0 % (p<0,05), кількість парних ШЕ – в середньо му на 26,5 % (p<0,05) та епізодів шлуночкової алоритмії – в середньому на 12,3 % (p<0,05), аніж у хворих 2-ї групи. При порівнянні показників СТЕ було виявлено достовірні відмінності поздовжньої глобальної систолічної (ПГСД) деформації лівого шлуночка: в 1-й групі її величина була в середньому на 18,9 % нижче такої в 2-й групі (р<0,05). Так само у хворих 1-ї групи порівняно з 2-ю групою відзначалась нижча в середньому на 17,5 % величина показника циркулярної глобальної деформації ЛШ (р<0,05). За результатами МРТ серця було встановлено, що у хворих 1-ї групи порівняно з 2-ю виявлявся більший об’єм запального і фібротичного ураження лівого шлуночка, про що свідчила більша кількість сегментів лівого шлуночка, в яких виявлялись як запальні зміни, так і відстро чене контрастування. За результатами кореляційного аналізу в 1-й групі було встановлено, що зниження ПГСД асоціювалось з більшою кількістю сегментів лівого шлуночка, уражених запальними і фібротичними змінами. Висновки. У хворих з міокардитом, які перенесли COVID-19, була виявлена більша частота шлуночкової та надшлуночкової екстрасистолії – відповідно на 52,6 та 25,0 %, а також удвічі частіші епізоди нестійкої шлуноч кової тахікардії порівняно з хворими з міокардитом, які не мали COVID-19 в анамнезі. Хворі з міокардитом, які перенесли COVID-19, характеризувались більш вираженими порушеннями біомеханіки скорочення лівого шлуноч ка, про що свідчили менші на 18,9 та 17,5 % показники поздовжньої та циркулярної деформації лівого шлуночка, що асоціювалось з об’ємом запального і фібротичного ураження лівого шлуночка