Кальцифікація артерій у хворих на атеросклероз: причини та механізми розвитку

Abstract

В роботі показані аналогії між механізмами звапніння артерій, різних тканин і мінералізації кісток. У кальцифікації задіяні ті самі механізми, що і при осифікації органічного матриксу кістки, включаючи участь стовбурових клітин. В артеріях та капілярах різних органів виявлено поліпотентні попередники – мезенхімальні стовбурові клітини, що відповідають за патологічну мінералізацію артеріальної стінки. Колонієутворювальні стовбурові клітини стромальної лінії диференціювання циркулюють у крові та присутні в інтимі атероматозної аорти людини. Як поліпотентний мезенхімальний резерв для поповнення деяких клітинних форм сполучної тканини розглядаються адвентиціальні клітини, або періцити. В атерогенезі беруть участь кістковомозкові стовбурові клітини стромальної лінії диференціації з присутністю поліпотентних стромальних клітин у крові та гранулемах/бляшках з подальшою трансформацією їх у клітини кісткової тканини. Остеобластоподібний фенотип мають клітини неисчерченной м'язової тканини та міофібробласти адвентиції артеріальної стінки. У каль цифікації судин і м'яких тканин беруть участь колагенові та еластичні волокна. Кальцифікація гранульом (бляшок) супроводжує їх запальний мор фогенез, що завершується розвитком рубцевої тканини. Вона часто супроводжує і завершує запалення у них. Цей процес спостерігається при поступовому заміщенні паренхіми деяких органів сполучною тканиною. Мінеральна фаза в кістках і м'яких тканинах, представлена ​​кальцієм (Са) та фосфатом (Р), контактує із нуклеаторами – специфічними ділянками волокон колагену. У кальцифікації артерій беруть участь і неколагенові білки. При прогресуванні атеросклерозу та кальцифікації гранулем/бляшок клітинами, присутніми в стінці артерій, експресується остеонектин. З відкладеннями Са в них асоціюється вміст остеопонтину; воно зокрема корелює з рівнем Са в коронарних артеріях. У процесі осифікації та кальцифікації певну роль грають фосфатази. У ділянках звапніння гранульом/бляшок виявляється остеопротегерин, що інгібує активність лужної фосфа тази в аорті і запобігає кальцифікації медії. Кальцифікацію стін артерій та запалення в них інгібує фетуїн-А та матриксний γ-карбоксиглюту ровокислий протеїн (MGP). Швидкість утворення кістки та кальцифікації тканин залежить від концентрації Са та Р у плазмі крові та позаклітинної рідини. При їх високої концентрації у позаклітинній рідині мінеральна фаза з'являється там, де в нормі її не буває. До ініціаторів кальцифікації гранульом/ бляшок в артеріях належать і ліпіди. Роль запалення і некрозу в кальцифікації артерій підтверджують досліди на тваринах з повторними внутрішньовенними ін'єкціями адреналіну, що викликає вогнищевий некроз середньої оболонки, піддається звапнінню. У стінках артеріальних судин, серцевому м'язі нерідко утворюється кісткова та хрящова тканина, остеонектин, остео кальцин, остеопонтин, кістковий сіалопротеїн. Загалом механізми кальцифікації артерій та м'яких тканин вивчені недостатньо. Ефективні засоби усунення кальцифікації відсутні.