НОВІ ФАКТОРИ РИЗИКУ ГЕМОФТАЛЬМУ ПІСЛЯ ВІТРЕОРЕТИНАЛЬНИХ ВТРУЧАНЬ У ПАЦІЄНТІВ З ДІАБЕТИЧНОЮ РЕТИНОПАТІЄЮ ТА ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ

Abstract

Актуальність. Цукровий діабет (ЦД) займає 4 місце у світі за розповсюдженістю, після серцево-судинних, онкологічних та хронічних респіраторних захворювань. Одним з найчастіших ускладнень цукрового діабету 2 типу (ЦД2) є діабетична ретинопатія (ДР), поширеність якої в світі досягає 27%, з яких на долю діабетичної непроліферативної ретинопатії (НПДР) припадає 25,2%, на долю проліферативної ДР (ПДР) – 1,8%. Пошкодження судин, що розвивається при діабетичній ретинопатії (ДР) є прямим наслідком стійкої гіперглікемії за умов цукрового діабету 2 типу та супроводжується як спонтанним, так і гемофтальмом після сучасних вітреоретинальних втручань в найближчі та віддалені терміни спостереження. Мета. Дослідити нові фактори ризику гемофтальму після вітреоретинальних втручань у пацієнтів з ДР та ЦД2. Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 118 пацієнтів (118 очей) з ЦД2 та ДР, які були розподілені на три групи: 1-а – з початковою непроліферативною ДР (ДНПР; 28 очей), 2-а – з помірною або тяжкою ДНПР (49 очей) та 3-я – з проліферативною ДР (ДПР; 41 око). Вік пацієнтів склав від 44 до 84 років, чоловіків було 52 (44,1%), жінок – 66 (55,9%). Всім пацієнтам була виконана закрита субтотальна вітректомія 25+ (ЗСВ) з етапом панретинальної лазерної коагуляції та тампонадою газо-повітряною сумішшю. Пацієнтів обстежували за стандартним протоколом клінічних та офтальмологічних досліджень. Для побудови математичних моделей використано пакет EZR v.1.54 (графічний інтерфейс до R statistical software v.4.0.3, R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria). Результати. В результаті дослідження було встановлено, що через 3 місяці після ЗСВ гемофтальм розвинувся у 33,1% досліджуваних пацієнтів. Шляхом побудови однофакторних моделей логістичної регресії було встановлено, що на ризик виникнення післяопераційного гемофтальму позитивно впливали (p<0,05): вік (ВШ=1,18; 95% ВІ 1,10-1,26), тривалість ЦД2 (ВШ=1,06; 95% ВІ 1,01-1,18), наявність доопераційного гемофтальму (ВШ=5,66; 95% ВІ 1,05-30,6) та вміст у крові HbA1с (ВШ=1,40; 95% ВІ 1,20-1,64). Побудована багатофакторна логістична регресійна модель пронозу післяопераційного гемофтальму, до якої увійшли вік, стадія ДР, а також ступінь компенсації ЦД2 за вмістом у крові HbA1с та вміст у крові HbA1с. Поріг прийняття рішення моделі склав Ycrit=0,296, при цьому чутливість дорівнювала 89,7% (95% ВІ 75,8% – 97,1%), специфічність – 84,8% (95% ВІ 75,0% – 91,9%). Висновки. 1. В результаті проведеного дослідження встановлені нові фактори ризику післяопераційного гемофтальму у пацієнтів на ДР та ЦД2. 2. Проведений нами регресійний аналіз дозволив виділити та кількісно охарактеризувати основні фактори ризику виникнення післяопераційного гемофтальму у пацієнтів з ДР та ЦД2, до яких відносили вік, стадія ретинопатії та вміст у крові глікованого гемоглобіну.