Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4057
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПетренко, О.В.-
dc.contributor.authorДранко, М.М.-
dc.date.accessioned2022-02-13T17:15:56Z-
dc.date.available2022-02-13T17:15:56Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.urihttp://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/4057-
dc.description.abstractАктуальність. Матричні металопротеїнази 2 і 9 (ММП-2 і ММП-9) - це цинк-залежні ферменти, які відіграють кардинальну роль в загоєнні ран. Розуміння патологічних явищ, опосередкованих ММП-2 і ММП-9 під час загоєння ран, може прокласти шлях до виявлення нових методів лікування ускладнених травматичних ран. Тривале запалення та повільне загоєння травматичних ран допоміжного апарату ока (ДАО) призводить до формування післяопераційних рубцевих деформацій. Матриксні металопротеїнази (ММП) являються є основними ензимами ремоделювання та репарації тканин, оскільки вони сприяють міграціїї фібробластів і клітин ендотелію в строму, приймають участь в активації та деактивації факторів росту клітин, біологічно активних молекул, регулюють клітинне зростання та апоптоз, що в кінцевому результаті забезпечує баланс між синтезом та деградацією колагену. Контроль активності досліджуваних ферментів може бути показником загоєння посттравматичних ран ДАО. Мета. Дослідити вміст ММП-2 і ММП-9 в посттравматичних ранах ДАО, їх рівень в тканинах в залежності від давності травми. Матеріали та методи. Обстежено 60 пацієнтів з травматичними ранами ДАО різної давності (від 1 години до трьох тижнів з моменту травми). Біопсію тканин брали під час хірургічної обробки ран з послідуючим заморожуванням. Процедура біопсії травмованих тканин у даних осіб відповідала нормативам етичного комітету. Дві групи дослідження: контрольна (здорові тканини, отримані в результаті проведення блефаропластики) та основна (травмовані тканини). Зразки травмованих тканин ДАО (100 мг) промивали у натрій фосфатному буфері (Phosphate buffered saline, PBS), потім гомогенізували в 1 мл PBS і зберігали протягом ночі при -20 °C. Після двох циклів заморожування- розморожування для розриву клітинних мембран гомогенати центрифугували протягом 5 хвилин при 5000 об/хв. Надосадкову рідину збирали та досліджували. Рівні MMP-2 та MMP-9 оцінювали за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА). Після зчитування поглинання кожної мікролунки на спектрофотометрі Thermo Scientific Multiskan FC з використанням довжини хвилі 450 нм, розраховували середні значення поглинання для кожного з повторюваних стандартів та зразків. Чутливість методу становила 0,47 нг/мл для ММР-2 та 0,05 нг/мл для ММР-9. Результати обох груп порівнювали відносно оптичної щільності у відповідності до постановки експерименту за давністю травми. Результати. Підвищення рівня ММП-2 і ММП-9 у біоматеріалах з травматичних ран відносно контрольних зразків. Показники експресії ММП-9 значно вищі, ніж у ММП-2, і достовірно перевищують рівні ММП-2 на 1 день та 2 тиждень після ушкодження (p < 0,01). Пік експресії обох металопротеїназ припадав на ранній посттравматичний період та перевищував у 2,5 рази для ММП-9 та майже у 1,5 рази для ММП-2 контрольні показники на 1 добу спостереження. Зниження рівня експресії на 1 тижні змінювалося повторним достовірним (p < 0,01) збільшенням концентрації ММП-9 в досліджуваних зразках до 100% від контрольних показників на 2 тижні. Проте рівень ММП-2 зберігався підвищеним протягом 1 тижня (пік експресії) та зменшувався майже до рівня контрольних зразків вже на 2 тижні після травми. Таким чином, поступовий спад концентрації до однакового рівня обох металопротеїназ відбувався до 3 тижня спостереження. Висновки. Дослідження активності ММП-2 і ММП-9 в травматичних ранах допоміжного апарату ока різної давності показало, що пік експресії ММП-2 припадає на третю добу з моменту травми, а ММП-9 - на четверту. Зниження рівня обох ензимів відмічається на сьому добу з послідуючими коливаннями. До 21-ї доби рівень ММП-2 та ММП-9 досягає контрольних показників. Підвищення рівня ММП-2 і ММП-9 свідчить про активацію процесів неоангіогенезу, що може бути обумовлено зсувом проангіогенної рівноваги на фоні тривалого запального процесу. Також підвищення даних ензимів являється показником запалення в травматичних ранах, що може бути маркером процесів ремоделювання позаклітинного матриксу.uk_UK
dc.language.isootheruk_UK
dc.publisherР45 «РЕФРАКЦІЙНИЙ ПЛЕНЕР`21»: науково-практична конференція з міжнародною участю 29-30 жовтня 2021 року: збірник праць / під редакцією член-кореспондента НАМН України, професора С. О. Рикова // Київ. – 2021. – 133с.uk_UK
dc.relation.ispartofseries;УДК 617.753:616.7-053.2(477+100)(063)-
dc.titleАКТИВНІСТЬ МАТРИКСНИХ МЕТАЛОПРОТЕЇНАЗ 2 І 9 В ТРАВМАТИЧНИХ РАНАХ ДОПОМІЖНОГО АПАРАТУ ОКАuk_UK
dc.typeThesisuk_UK
Розташовується у зібраннях:Кафедра офтальмології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ТЕЗИ_РЕФРАКЦІЙНИЙ-ПЛЕНЕР_21.pdf1.23 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.