Вплив дисліпідемії та інсуліно-резистентності на перебіг гніздової алопеції, асоційованої з метаболічним синдромом

Abstract

Гніздова алопеція (ГА) – тканиноспецифічне захворювання волосяних фолікулів, що проявляється вогнищами облисіння на голові та інших ділянках шкіри. Метою дослід жен ня була оцінка показників ліпідного спектра крові і вуглеводного обміну у хворих на ГА, асоційовану з метаболічним синдромом (МС), для визначення взаємозв’язку тяжкості захворювання зі ступенем метаболічних порушень. Матеріали та методи. У 50 хворих на ГА, асоційовану з МС, проаналізовані клініко-анамнестичні характеристики і лабораторні показники ліпідного спектра й вуглеводного обміну. Результати. Під час дослід жен ня виявлені такі закономірності: показники ліпідного спектра крові ( рівень холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої щільності), а також вуглеводного обміну (рівень у крові глюкози, глікованого гемоглобіну, індекс HOMA) статистично значуще погіршуються зі збільшенням кількості компонентів МС (p<0,05); у хворих на легку форму ГА відмічається статистично значуща (p<0,05) менша кількість компонентів МС порівняно з хворими на середньотяжку і тяжку форми (φемп.=2,645 < φкр.=1,64); індекс HOMA статистично значуще збільшується з поглибленням тяжкості перебігу захворювання: на 14,14% у хворих із середньотяжкою формою в порівнянні з хворими з легкою формою, а в разі тяжкої форми – на 28,31% порівняно з хворими із середньотяжкою і на 46,46% порівняно з хворими з легкою формами ГА (p<0,05); вміст у крові тригліцеридів статистично значуще зростає зі збільшенням ступеня тяжкості ГА: на 36,17% у хворих із середньотяжкою формою і на 41,78% у хворих з тяжкою формою в порівнянні з хворими з легкою формою (p<0,05); вміст у крові ліпопротеїдів високої щільності статистично значуще зменшується зі збільшенням ступеня тяжкості ГА: на 2,12% у хворих із середньотяжкою формою в порівнянні з хворими з легкою формою і на 9,53% у хворих з тяжкою формою в порівнянні з хворими середньотяжкою формою (p<0,05); не виявлено взаємозв’язку між вираженістю МС, з урахуванням кількості його компонентів, і стадією ГА – активною і хронічною. Висновки. У результаті проведеного дослід жен ня встановлено взаємозв’язок між тяжкістю перебігу ГА і вираженістю метаболічних порушень за наявності у хворих МС. Актуальним напрямом є вивчення корекції дисліпідемії й інсулінорезистентності в комплексній терапії ГА, асоційованої з МС.