СИСТЕМНІ ЗАЛЕЖНОСТІ ЗМІН СКЛАДУ ТІЛА ПРИ ПРОГРЕСУВАННІ НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Abstract

Стаття висвітлює практичні питання оцінки клінічного значення використання інструментальної імпедансометрії для визначення складу тіла як об’єктивного відображення наслідку ведення способу життя пацієнтів. Мета дослідження – визначити клініко-патогенетичні особливості перебігу неінфекційних захворювань за результатами інструментальної імпедансометрії та вдосконалити підходи до ведення хворих на неінфекційні захворювання на першому та другому етапах надання терапевтичної допомоги. У статті представлені результати інструментальної імпедансометрії складу тіла функціонально здорових людей різного рівня фізичної тренованості і хворих на неінфекційні захворювання, які були розподілені в залежності від рівня коморбідності та етапу серцево-судинного континууму. На підставі оцінки параметрів імпедансометрії були зроблені висновки про наявність системних залежностей складу тіла при прогресуванні неінфекційних захворювань, встановлено суттєве клінічне значення інструментальної імпендансометрії в обстеженні пацієнтів, а також вперше запропоновано у якості нового раннього предиктору виникнення неінфекційних захворювань здійснювати оцінку відсоткового вмісту м’язів.