Фоторефракційна кератектомія як метод корекції рогівкового астигматизму після наскрізної кератопластики для лікування кератоконусу 4 стадії

Abstract

Актуальність. Кератоконус (КК) - дегенеративне захворювання, що передбачає прогресуюче потоншення та викривлення рогівки, з наступним зниженням максимальної коригованої гостроти зору (МКГЗ), що може призводити до перфорації рогівки. КК розповсюджене серед людей працездатного віку. Наскрізна кератопластика (НК) є одним із ефективних методів відновлення зору при помутнінні та викривленнях рогівки, пов’язаних з КК (Tan DT, Por YM 2007). Рогівковий астигматизм (РА) є найпоширенішою причиною низького зору після НК, незважаючи на абсолютну прозорість трансплантату рогівки. У 15% -31% пацієнтів, які перенесли НК, може розвинутися післяопераційний РА більше 5 D, що в кінцевому підсумку може обмежити отриманий зір і мож ливість пацієнта використовувати стандартну оптичну корекцію, окуляри чи м’які контактні лінзи. Фактори, що впливають на рівень РА після НК, враховуючи тяжкість захворювання ( КК 4 стадії), - невідповідність товщини рогівки між донором та реципієнтом (значне потоншення рогівки реципієнта), невідповідність розміру рогівки донор-реципієнт. Застосування ексимерлазерної корекції (ЕЛК), а саме фоторефракційної кератектомії (ФРК), є одним із ефек тивних і безпечних методів корекції рефракційних порушень у пацієнтів після НК (Olson RJ, Pingree M, Ridges R, Lundergan ML, Alldredge C Jr, Clinch TE 2000). Презентація кейсу. Під нашим спостереженням знаходився пацієнт Н.25 років. Поступив з діагнозом КК 4 стадії на лівому оці, КК 1 стадії на правому оці. На лівому оці товщина рогівки 535µm, К мах (максимальна заломлююча сила рогівки) 49,0 D, рефракція sph +0.5 cyl -1.25, НКГЗ 0,05, МКГЗ 0.5, стромальні змутніння в центральній ділянці рогівки. Враховуючи значне знижен ня МКГЗ, наявність стромальних рубцевих змутнінь, було проведено фемто НК на лівому оці. За допомогою фемтосекундного лазера FS200 (Alcon) сфор мований трансплантат з біоімпланта, зріз конфігурації «гриб», відповідного розміру і конфігурації сформовано рогівкове ложе на оці реципієнта. Післяо пераційний період протікав без особливостей. Через 6 місяців після фемто НК були зняті шви. Після видалення рогівкових швів НКГЗ 0.2, МКГЗ 0.9, РА -6.25 D, щільність клітин ендотелію (ЩКЕ) 2504 cell/mm². Через 1 рік після зняття швів виконано ЕЛК методом ФРК із застосуванням мітоміцину С 0.02%, одяг нена МКЛ. Лікування в післяопераційному періоді включало в себе інстиляції антибіотика фторхінолонового ряду, дексаметазону, штучної сльози. Повна епітелізація досягнута на 13 день післяопераційного спостереження. Результати. Через 1 місяць після ФРК була досягнута повна прозорість ро гівки, гострота зору без корекції 1.0, рефракція sph +0.5 cyl -1.0, РА -1.5, ЩКЕ 2344 cell/mm². Пацієнт мав стабільні показники рефракції та гостроти зору протягом 2 років після виконання ФРК. Висновки. 1. Застосування ЕЛК для корекції астигматизму після НК для лі кування КК 4 стадії було ефективним, безпечним і з прогнозованими рефрак ційними результатами. 2. Повне відновлення відбулося пізніше від звичайних строків реабілітації після ФРК і потребувало більш ретельного і частого нагляду за пацієнтом, враховуючи значно більші ризики утворення хейзів і персистуючих дефектів епітелію, ніж при рефракційних операціях на інтактних рогівках.