Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3633
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГалушко, О.А. -
dc.contributor.authorМамчич, В.І.-
dc.contributor.authorСавчук, Т.В.-
dc.contributor.authorДонець, В.В.-
dc.contributor.authorЧайка, М.О.-
dc.date.accessioned2021-10-25T11:30:20Z-
dc.date.available2021-10-25T11:30:20Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.urihttp://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3633-
dc.description.abstractПри лапароскопічній холецистектомії (ЛХЕ) загальне знеболення має свої особливості, зумовлені створенням пневмоперитонеуму, зміною положення тіла та адсорбцією інсуфльованого газу, що обумовлює виникнення періопераційних ускладнень і потребує удосконалення програм анестезіологічного забезпечення. Мета роботи: визначити ефективність і безпечність комбінованої малоопіоїдної анестезії на основі дексмедетомідину в комплексі анестезіологічного забезпечення у хворих, яким проводяться лапароскопічні оперативні втручання з приводу гострого холециститу. Матеріали і методи. Загалом у дослідження увійшло 163 хворих, яким проведено операцію ЛХЕ в умовах загальної анестезії. Усі хворі були розподілені на 3 групи відпoвіднo дo схеми анестезіологічного зaбeзпeчeння. У 1-й групі (n = 56) проводилась малоопіоїдна анестезія (дексмедетомідин, лідокаїн, фентаніл 1–2 мкг/кг/год) зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ); 2-а група (n = 52): прoпoфoл з фентанілом (4–6 мкг/кг/год) та ШВЛ. У 3-й групі (n = 55): наркоз ceвoфлурaнoм у комбінації з фентанілом та ШВЛ. Результати. В групах 2 і 3 на початку операції спостерігалися гіпердинамічні реакції: показники ЧСС і значення СерАТ після індукції, при інтубації на 3-й, 5-й та 7-й хвилинах пневмоперитонеуму були дещо вищими в групі 2 і 3, ніж у групі 1. Проте в групі 1 частіше спостерігалася помірна брадикардія – у 5 хворих (8,92 %), ніж у хворих групи 2 і групи 3 – відповідно 2 випадки (3,84 %) і 2 випадки (3,64 %). Загальна кількість введених наркотичних аналгетиків під час операції ЛХЕ становила: в групі 1 – 141,52 ± 23,64 мкг, в групі 2 – 426,92 ± 39,41 мкг, в групі 3 – 354,75 ± 28,63 мкг (р <0,01). Лише один пацієнт з групи 1 вимагав ондансетрону для лікування ПОНБ проти 5 і 4 з груп 2 і 3 відповідно (р <0,05). Жоден з пацієнтів усіх груп не повідомив про «відчуття» інтраопераційних подій чи «пробудження під час операції». Висновки. Застосування дексмедетомідину з інфузією лідокаїну дозволило втричі зменшити використання опіоїдів в інтраопераційному періоді та відмовитися від їх використання в післяопераційному періоді. При використанні малоопіоїдної анестезії в інтраопераційному періоді частота гіпертензивних реакцій і тахікардії не збільшувалися, проте в післяопераційному періоді у цих хворих був нижчий загальний показник використання «аналгетиків порятунку» і частота розвитку післяопераційної нудоти та блювання.uk_UK
dc.publisherPain Medicineuk_UK
dc.subjectлапароскопічна холецистектомія, ускладнення, дексмедетомідинuk_UK
dc.titleДексмедетомідин в анестезіологічному забезпеченні лапароскопічних операцій при гострому холециститіuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
Розташовується у зібраннях:Кафедра сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Галушко-11. Дексмедетомідин при ЛХЕ.pdf307.26 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.