Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3544
Назва: Факоемульсифікація катаракти і прогресування вікової макулярної дегенерації
Автори: Денисюк, О.Ю.
Ключові слова: факоемульсифікація катаракти;
вікова макулярна дегенерація;
виникнення;
прогресування
Дата публікації: 2021
Видавництво: Архів офтальмології України
Серія/номер: УДК 617.736:617.741-004-053;Том 9, No 2
Короткий огляд (реферат): Резюме. Актуальність. На даний час неможливо зробити остаточних висновків щодо того, чи є фа- коемульсифікація катаракти (ФЕК) безпечною для людей з віковою макулярною дегенерацією (ВМД). Мета — проаналізувати можливий зв’язок ФЕК із виникненням та прогресуванням ВМД у ранньому та віддаленому післяопераційному періоді. Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилися 86 пацієнтів (93 ока), 37 чоловіків і 49 жінок віком від 60 до 82 років, які були прооперовані з приводу ФЕК (імплантація м’якої інтраокулярної лінзи на апараті Infiniti фірми Alcon, США). ВМД оцінювали за кла- сифікацією Американської академії офтальмологів (AREDS, 2001). Пацієнтів обстежували через 1, 3, 6, 12 і 18 місяців після операції. Для статистичної обробки отриманих даних використовували програ- ми Statistica 10 (StatSoft, Inc., США) та MedCalc Statistical Software 18 (MedCalc Software bvba, Бельгія). Результати. У 69,9 % очей із катарактою була наявна ВМД: рання і проміжна стадії (категорія 2 і 3 AREDS) були виявлені у 16,1 % випадків, пізня стадія (категорія 4.1 AREDS) — у 25,8 % і ексудативна форма (категорія 4.2 AREDS) — у 28,0 %. Гострота зору до ФЕК відповідала стадії ВМД — була гіршою при категорії 4 AREDS. Для оцінки прогресування ВМД був розроблений індекс прогресування (ІП ВМД ), який характеризує середню швидкість змін клінічних проявів ВМД. Установлено, що у 12,9 % пацієнтів після ФЕК вперше встановлений діагноз ВМД; усього розвиток та прогресування ВМД після втручання відмічені у 33,3 % випадків (ІП ВМД > 0). Пацієнти без прогресування ВМД були на 6 років молодшими за тих, які мали прогресування (р = 0,001). При ІП ВМД = 0,100 ум.од. прогресування ВМД відбувалося на ранніх термінах (3 місяці), при ІП ВМД = 0,033 ум.од. — на пізніх (12 і 18 місяців). Після операції ФЕК гострота зору вірогідно збільшувалася, що залежало від початкової стадії ВМД (гострота зору була гіршою при пізній стадії та при вологій ВМД — категорія 4 AREDS) та прогресування ВМД (гострота зору була гіршою при ІП ВМД > 0, а у випадках прогресування — при ІП ВМД = 0,033, тобто при пізньому прогресуванні). Висновки. Надана характеристика стадій ВМД та динамика гостроти зору після ФЕК дозволяє припустити наявність позитивного впливу ФЕК на прогресування ВМД.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3544
Розташовується у зібраннях:Кафедра офтальмології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
!rasstanovka_AOU-2_(tom9)(zak20)2021.pdf6.88 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.