МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОРОВОГО НЕРВА ЗА УМОВ АДРЕНАЛІНОВОЇ МОДЕЛІ ГЛАУКОМИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН

Abstract

Актуальність. Глаукома – одна з найпоширеніших форм хронічної, постійно прогресуючої оптичної нейропатії, яка займає одне з перших місць серед головних причин незворотної втрати зору та вражає понад 78 мільйонів людей в усьому світі. На сьогодні лікування глаукоми залишається надзвичайно складним завданням, а дослідження нових ефективних методів лікування та профілактики глаукомної оптичної нейропатії, не дивлячись на значні досягнення сучасної науки, являється актуальним питанням в офтальмології. Мета – визначити вплив різних способів введення культивованих постнатальних мультипотентних стовбурових клітин-похідних нервового гребеня на структуру зорового нерва при адреналіновій моделі глаукоми. Матеріал і методи. Дослідження проводили на щурах лабораторної лінії Wistar, самці віком 10-15 місяців. Моделювання глаукоми у тварин здійснювали шляхом внутрішньочеревного введення 0,18% розчину адреналіну гідротартрату в дозі, починаючи з 10 мкг, доводячи до 15 мкг на 100 г маси. Було проведено 20 ін'єкцій протягом 6 тижнів. Через кожні 5 ін'єкцій доза введеного адреналіну збільшувалася. Мультипотентні стовбурові клітини-похідні нервового гребеня (мСК-ПНГ) отримували з волосяного фолікула вібрисів дорослих щурів і культивували за оригінальною методикою. Щурячі мСК-ПНГ були охарактеризовані за допомогою імунофлуоресцентного аналізу. Трансплантацію культивованих постнатальних мСК-ПНГ здійснювали: внутрішньовенно – 5 млн клітин в 0,5 мл фізіологічного розчину, ретробульбарно та парабульбарно – по 0,5 млн клітин в 0,05 мл фізіологічного розчину. Гістоморфометричний аналіз зорового нерва проводили на забарвлених гематоксилін-еозином зрізах. Результати. Моделювання глаукоми у щурів викликало явища дегенерації та атрофії зорового нерва. У внутрішньоочній частині виявлено порушення впорядкованості колонок астроцитів. У відрізку зорового нерва, що відповідає внутрішньоочній та внутрішньоорбітальній частинам, атрофія та дегенерація проявлялися у вигляді зниження кількості нервових волокон та підвищення кількості клітинних елементів. Після моделювання глаукоми показник питомої кількість нервових волокон був менше ніж у групі контролю на 37,02% (K-W, Dunn’s test, р<0,0001). Трансплантація культивованих постнатальних мСК-ПНГ викликала позитивні морфологічні зміни. Виявлено, що введення культивованих постнатальних мСК-ПНГ ініціювало прискорення та підвищення якості регенерації зорового нерва, про що свідчило відновлення кількості повноцінних нервових волокон, колонок гліальних клітин. Встановлено, що через 3 місяці після парабульбарного введення клітин показник питомої кількості нервових волокон був достовірно більше за відповідний показник у групі тварин з моделлю глаукоми без введення клітин на 53,97% (Tukey’s test, p<0,0001). При ретробульбарному введенні клітин показник питомої кількості нервових волокон був більше на 50,61% (Tukey’s test, p<0,0001) у порівнянні з групою тварин після моделювання глаукоми без введення клітин. Також після внутрішньовенного введення клітин показник питомої кількості нервових волокон не відрізнявся від показника у групі тварин з моделлю глаукоми без введення клітин (Tukey’s test, p=0,1910). Висновки. За результатами дослідження виявлено позитивний ефект трансплантації культивованих постнатальних мСК-ПНГ на структуру зорового нерва при адреналіновій моделі глаукоми, який був найбільш виражений при парабульбарному та ретробульбарному введенні клітин.