ТЕРАПІЯ ХВОРИХ НА ДЕСТРУКТИВНІ УРАЖЕННЯ РОГІВКИ ПРИ СИНДРОМІ «СУХОГО ОКА»

Abstract

Актуальність. Рогівкова сліпота, за даними ВООЗ, в розвинених країнах займає третє місце серед причин сліпоти - 10%. Особливо важкі - деструктивні захворювання рогівки (ДУР), що ведуть до порушення її структури і функцій, і можуть призводити до анатомічної загибелі ока і закінчуватися енуклеацією в 8 - 17% випадків. Досвід лікування важких деструктивних захворювань переднього сегменту ока, що пов’язані з інфекційними, нейротрофічними процесами, соматичною патологією на фоні синдрома «сухого ока» (ССО), що проявляється як порушення сльозопродукції та стану слізної плівки, свідчить про складність та актуальність проблеми. Відомо, що застосування антибіотиків сприяє протизапальному ефекту на очах з гнійними процесами. Для стимуляції загоєння дефектів тканини (виразки) рогової оболонки запропоноване застосування гіалуронової кислоти, що сприяє гідратації тканин та активації клітинного метаболізму. Мета: визначення ефективністі застосування комплексної локальної терапії з включенням протизапальних препаратів (антибіотиків) та стимуляторів репаративних процесів в рогівці. Матеріал і методи. Група досліджуваних складалась з 30 хворих з виразкою рогівки з симптомами ССО (36 очей), вік 18 - 74 років. Розраховувався бал індекса виразності клінічних симптомів (ІВКС): за 3 суб’єктивними та 4 об’єктивними ознаками (0-3 бали за симптом), додатково визначали, тести Ширмера (мм) та Норна (сек). Відсоток вилікованих хворих характеризував ефективність лікування. Комплексна терапія включала нові антибіотики широкого спектру дії левофлоксацин (Сігніцеф, Індія) або Азитроміцин (Азітер, Франція) та гіалуронову кислоту з трегалозою (Теалоз Дуо, Франція). Спостереження проводили до початку застосування комплексній терапії та через 7, 14, 20,30 днів. Результати. Відмічено позитивну динаміку суб’єктивних відчуттів: через1,5- 2 тижні застосування комплексній терапії ІВКС зменшувався (з 3,65 до 2,1 балів) (р < 0,05). Паралельно відмічено подовження часу порушення сльозової плівки (ЧПСП) (тест Норна) (від 7,2 до 12,5 сек, р < 0,05), достовірної динаміки сльозопродукції не відмічено. В 26 очах (75%) відмічені позитивні біомікроскопічні зміни, а саме: зменшення набряку, гіперемії, виділень, інтенсивність ІВКС зменшилась з 8,7 до 1,4 балів (р < 0,05). Але в 25% очей не було відмічено покращення. Відсутність позитивної динаміки при лікуванні ДУР– це показання для хірургічного лікування (операція кератопластики або запропонована операція лікувальної аутосклеропластики рогівки (ЛАСПР) (Патент на корисну модель № 81136). На очах 11 хворих, провели операцію ЛАСПР з відсіченим аутосклеральним клаптем, фіксацією його швами та додатковим накладанням м’якої контактної лінзи, що надало можливість закривати дефекти рогівки, в тому числі з перфорацією. Загоєння рогівки при застосуванні ЛАСПР спостерігалося в 97,8%. Результат та характер загоєння залежав від глибини та площі виразки, термінів виконання ЛАСПР. Можливі повторні ЛАСПР. Висновки. Застосування антибіотиків широкого спектру дії, метаболічних та зволожуючих препаратів впродовж 5-7 днів при лікуванні хворих на ДУР ефективно в 75% хворих. Результати проведеного комплексного лікування хворих на ДУР підтверджують доцільність використання операції ЛАСПР при відсутності умов для кератопластики