ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ ДІАГНОСТИКИ РОЗВИТКУ І ПРОГРЕСУВАННЯ ВІКОВОЇ МАКУЛЯРНОЇ ДЕГЕНЕРАЦІЇ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ КАТАРАКТИ

Abstract

Актуальність. Вікова макулярна дегенерація - одне з найбільш поширених захворювань очей, що веде до втрати центрального зору у населення. Серед причин сліпоти вікова макулярна дегенерація займає третє місце після катаракти і глаукоми. На жаль вікова макулярна дегенерація нерідко поєднується з віковою катарактою, яка є так само віковим захворюванням. Мета. Оптимізувати діагностику розвитку і прогресування вікової макулярної дегенерації після хірургічного лікування катаракти Матеріали та методи: офтальмологічні (візометрія, рефрактометрия периметрія, тонометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, оптична когерентна томографія, А і В сканування, флуоресцентна ангіографія, клінічні спостереження за пацієнтами після виконання хірургічного лікування. В групу дослідження входили пацієнти з наявністью вікової макулярної дегенерації та вікової катаракти. У досліджуваній групі знаходились 86 пацієнтів (93 ока), 37 чоловіків і 49 жінок у віці від 60 до 82 років, які були прооперовані з приводу ФЕК. На 33 очах (36,5%) катаракта була початковою, у 46 (49,5%) – незрілою і у 14 (15,0%) – зрілою. Для оцінки ВМД використовували класифікацію, розроблену американською академією офтальмологів в ході дослідження вікової очної патології (Age-Related Eye Disease Study - AREDS, 2008 року). Результати. Розроблений спосіб прогнозування ризику виникнення та прогресування ВМД та низької гостроти зору після ФЕК. Розроблена бальна шкала оцінки прогнозування, що включала ранжировану оцінку інтраопераційних пошкоджуючих факторів (ступінь щільності ядра кришталика, тривалість операції, об’єм іригаційної рідини, показник сумарної кумулятивної розсіяної енергії, ступінь післяопераційної запальної реакції) від 0 до 5 балів. У випадку, якщо сума балів складала 20-25, через 18 місяців прогнозувались висока ймовірність розвитку та прогресування ВМД та низька гострота зору (Патент України на винахід № 121065; Патент України на корисну модель № 130989). Висновки. Встановлено вплив факоемульсифыкацїї на прогресування ВМД. Встановлено, що факторами ризику прогресування ВМД після хірургічного лікування є щільність ядра кришталика по Buratto, тривалість операції, обсяг іригаційної рідини, показник кумулятивної розсіяної енергії (середня потужність і експозиція лінійного ультразвуку і середня торсіонна амплітуда і торсіонний час), післяопераційна запальна реакція. Розроблено шкалу бальної оцінки прогресування вікової маулярной дегенерації після хірургічного лікування катаракти