ЗАСТОСУВАННЯ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ ПРИ ЛІКУВАННІ КОН’ЮНКТИВІТУ У ДІТЕЙ

Abstract

Актуальність. Бактеріальні кон’юнктивіти та кератокон’юнктивіти несуть потенційну загрозу зору (O`Brien, 1997). Бажано, щоб антибіотикотерапія була специфічною, але мікроорганізми, що визивають гострий інфекційний процес в очах, на початку лікування незавжди можуть бути ідентифіковані або зовсім не визначаються. Лікування цих інфекційних процесів часто потребує емпіричного відбору антибіотиків широкого спектру дії. Такими можуть бути макроліди, вивчення ефективності яких при топічному застосуванні було обмежене в Україні. Відомо, що Азитроміцин (макролід) и Тобраміцин (аміноглікозид), що широко застосовувався в дитячій практиці, забезпечують протизапальний ефект на очах з гнійними процесами. Але їхній вплив в дитячій практиці потрібно визначити за клінічними наслідками. Мета: дослідження особливостей та ефективності локального застосування сучасних препаратів – антибіотиків (макролідів) при лікуванні кон’юнктивіта у дітей. Матеріал і методи. Обстежені діти, хворі на гострий кон’юнктивіт, були розподілені на 2 групи. В групу 1 (основна) ввійшли 11 хворих (22 ока) на кон’юнктивіт, в віці від 4 – до 18 років, застосовувалось закапування Азитроміцину (Азітер, «Thea» ) 2 р/день. В групу 2 ( контроль) - 5 хворих (10 очей) на кон’юнктивіт (від 2 – до 17 років), для лікування яких застосовувався аміноглікозид Тобраміцин (Тобрекс «Novartis») 4р/ день. Для оцінювання стану очей дітей використовували індекс виразності клінічних симптомів (ІВКС). Загальний бал ІВКС за шкалою розраховувався за суб’єктивними ознаками (0-3 бали за симптом) (відчуття болю, стороннього тіла) та чотирма об’єктивними ознаками (ін’єкція, набряк, виділення, дефект епітелія (фарбування флюоресцеіном). Функційні показники очей не аналізувались. Вихідні середні значення бала ІВКС були співставимі між обома групами перед застосуванням препаратів. Оцінка стану очей проводилася за допомогою біомікроскопії до початку дослідження і на 1, 3, 5, 7 і 10 день після початку лікування. Ефективність лікування визначали як відсоток вилікованих хворих та терміном зникнення ознак запалення очей або суттєве покращення. Визначали динаміку симптомів, а саме: показники часу клінічно значимої відповіді на застосування препаратів (зниження загального балу ІВКС, відповідно до розробленої шкали, на 50%) (Сергиенко Н.М. с соавт.,2015) . Результати. Динаміка середньостатистичного значення ІВКС у хворих на бактеріальні кон’юнктивіти представлена впродовж 10 днів. Інтенсивність клінічних проявів, зменшувалась, в середньому, при використанні Тобраміцина з 11,4 до 2,7 (балів) (Р <0,05), при застосуванні Азитроміцина з 14,6 до 0,7 балів (Р <0,05). Відповідь на лікування в вигляді зниження бальної оцінки ІВКС на 50% відмічений: Тобраміцин – 5 день – 5,6 бали (Р<0,05), Азитроміцина -2 день - 3,7бали (Р<0,05). Терміни видужання від 3 до 5 днів у хворих групи контроля відмічений на 6 очах (60,0% випадків), в основній групі - на 20 очах дітей (90,9% випадків).Таким чином, доцільно застосування препаратів протимікробної дії впродовж 3- 5днів. Висновки. 1. При лікуванні дітей, хворих на гострий інфекційний кон’юнктивіт, рекомендовано застосування протизапальних препаратів - антибіотиків впродовж 3-5днів. 2. Результати проведеного дослідження показали переважаючу ефективність застосування Азитроміцину при лікуванні дітей, хворих на гострий бактеріальний кон’юнктивіт. Особливість препарата, що надає переваги застосування в дитячому віці, - це короткий термін (3 дні) та 2-кратність закапування.