НАСКРІЗНА КЕРАТОПЛАСТИКА ЯК МЕТОД ПРОФІЛАКТИКИ ВТОРИННОЇ ДЕПРІВАЦІЙНОЇ АМБЛІОПІЇ ПІСЛЯ ПРОНИКАЮЧОГО ПОРАНЕННЯ ОКА

Abstract

Актуальність. Травми ока у дітей є причиною набутої, частіше монокулярної, сліпоти, а також ранньої інвалідності по зору. Дитяча зорова система не повністю сформована, що робить її особливо вразливою до негативних наслідків травм. Передчасна інвалідність та її соціально-психологічні наслідки мають значний вплив на життя та розвиток дітей (World report on child injury prevention WHO 2008). Проникаючі поранення рогівки у дітей є причиною розвитку вторинної депріваційної амбліопії. Депріваційна амбліопія - унілатеральне або інколи білатеральне зниження максимальної коригованої гостроти зору, що спричинена ненормальними зоровим досвідом на початку життя за рахунок повної або часткової обструкції зорової осі, в результаті якого порушується ретинальне зображення (AAO Ambliopia Preferred Practice Pattern 2017). Наскрізна кератопластика (НК), проведена в ранні терміни після проникаючих поранень рогівки з наступним формуванням рубця, здатна попередити розвиток вторинної депріваційної амбліопії і може дати можливість уникнути негативних наслідків, пов’язаних з зоровою дезадаптацією у дітей (Holland EJ,Gomes JA 1995). Презентація клінічного випадку. Під нашим спостереженням знаходилась пацієнтка Л. 9 років. Діагноз при первинному огляді: наслідок проникаючого поранення лівого ока: рубець рогівки, зрощений з райдужною оболонкою,травматична катаракта. Гострота зору лівого ока - pr.luc.certа, транспальпебральна тонометрія за допомогою приладу ІГД - 18 мм рт ст. Через 1 місяць після первинної хірургічної обробки рани проведено хірургічне втручання в наступному обсязі: реконструкція передньої камери, передня вітректомія, факоемульсифікація з імплантацією ІОЛ (ADAPT-AO +25.5D) в капсульний мішок. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Через місяць після операції гострота зору 0.2 н.к., транспальпебральна тонометрія- за допомогою ІГД - 11 мм.рт.ст. У строк 6 місяців від попереднього хірургічного втручання проведено фемтолазерну НК. За допомогою фемтосекундного лазера FS200 (Alcon ) сформований трансплантат з кератобіоімпланта (КБІ), зріз конфігурації «гриб», відповідного розміру і конфігурації сформовано рогівкове ложе на оці реципієнта. Післяопераційний період протікав без особливостей. Через 1 місяць після фемто НК досягнута повна прозорість КБІ, гострота зору – 0.2 sph+1,25 cyl -3,25=0.3, ВОТ за даними пневмотонометрії – 16 мм.рт.ст. Наступним етапом було проведення YAG-лазерної дисцизії вторинної катаракти. Гострота зору після процедури становила 0.2 sph+1,25 cyl -3,25= 0.5. Враховуючи повну прозорість оптичних середовищ, відсутність патології очного дна, було призначено курс апаратного лікування на приладі амбліокор та застосування оклюзії для підвищення зорових функцій. В результаті проведеного лікування гострота зору пацієнтки становила 0.3 sph+1,25 cyl -3,25=0.8. Ці показники залишаються стабільними протягом 12 місяців спостереження. Висновки: 1. Проникаючі поранення очей здатні викликати швидкий розвиток вторинної депріваційної амбліопії. 2. Фемто НК, проведена в ранні терміни після проникаючих поранень рогівки з формування рубця, здатна попередити розвиток вторинної депріваційної амбліопії і може дати можливість уникнути негативних наслідків, пов’язаних з зоровою дезадаптацією у дітей.