МАРШРУТ ПАЦІЄНТА З ДАКРІОЦИСТИТОМ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Abstract

Актуальність. Дакріоцистит новонароджених – це запалення сльозного мішка внаслідок закупорки чи звуження нососльозного канала. Найчастіше ці зміни у дітей обумовлені блокадою НСК зародковою желатинозною пробкою зі слизу та тканинного детриту або ембріональною рудиментарною мембраною, а також захворюваннями ЛОР органів (запальні процеси носової порожнини і навколо носових пазух, звуження носових ходів). В дитячому віці дакріоцистити становлять від 7 до 14% очної захворюваності і в останні роки відмічається зростання захворюваності. Для лікування дакріоциститів застосовуються як консервативні так і різні хірургічні методи лікування. До основних хірургічних методів відносяться: промивання, зондування НСК, бужування НСК з введенням віскоеластичного розчину, бужування НСК з інтубацією силіконовим стентом Ритлінга, дакріоцисториностомія. Мета: основною ціллю дослідження стала оцінка ефективності різних методів хірургічного лікування дітей з дакріоциститами новонароджених та визначення оптимального віку та послідовності застосування різних методик. Матеріал і методи. Проаналізовано лікування 937 дітей з дакріоциститом новонароджених у відділенні дитячої офтальмології та мікрохірургії ока НДСЛ «Охматдит» за останні 5 років у віці від 2 міс до 17 років. Дітям було проведено: промивання(зондування) НСК 762 дітям (1123 очей) віком від 2 до 10 міс , бужування НСК з введенням віскоеластичного розчину - 226 дітям (273 ока) у віці від 6 міс до 5 років, бужування НСК з інтубацією силіконовим стентом Ритлінга - 176 дітям (204 ока) віком від 2 до 17 років та дакріоцисториностомія - 10 дітям (10 очей) віком від 6 до 17років. Результати. Першим етапом втручань при дакріоциститі новонароджених виконувалось промивання (зондування) НСК, яке виявилось ефективним у 93% випадків у віці 2-5міс і 72% у дітей у віці 5-10міс. 93 дітям (124 ока) виконано повторне промивання (зондування) НСК, яке показало свою ефективність у 30% випадків. Другим етапом після неефективних попередніх зондуваннях проводилось бужування НСК з введенням віскоеластичного розчину, яке виявилось ефективним у 84% випадків у дітей віком від 6 міс до 2-х років та у 69% дітей віком від 2 до 5 років. 63 дітям (98 очей) виконано повторне бужування НСК з введенням віскоеластичного розчину, яке показало свою ефективність у 35% випадків у дітей віком 1,5 – 3,5 роки. Наступним кроком при відсутності успіху від попередніх втручань або дітям, які звернулись за допомогою вперше у віці 4-х і старше років проводилось бужування НСК з інтубацією силіконовим стентом Ритлінга. Ефективність втручання виявилась 74% у дітей після попередніх втручань на НСК і 93% у дітей, яким вперше виконувалось втручання на НСК. Всім дітям, яким було виконано дакріоцисториностомію було попередньо проведено одне або декілька неефективних втручань з приводу дакріоцистита новонароджених. Результативність дакріоцисториностомій, проведених в нашому відділенні склала 79%. Висновки. Дітям з дакріоциститом новонароджених внаслідок закупорки чи звуження нососльозного канала при призначенні хірургічних методів лікування необхідно звертати у вагу на вік, характер та ефективність попередніх оперативних втручань. Отже найбільш оптимальним призначенням втручань є: 2-5міс промивання (зондування) НСК; 6міс -2 роки і при рецидивах захворювання - бужування НСК з введенням віскоеластичного розчину; 4-17 років,а при рецидивах захворювання з 2-х років - бужування НСК з інтубацією силіконовим стентом Ритлінга, дакріоцисториностомія виконується при неефективності попередніх втручань у дітей віком старше 6років.