Порівняльна ефективність LASIK та FEMTO-LASIK у пацієнтів з міопією та астигматизмом

Abstract

Актуальність. Міопія займає одне з провідних місць в патології органу зору. Згідно прогнозів, до 2050 року такий діагноз матиме 4,8 млрд людей. Ексимерлазерна абляція рогівки є найпоширенішою методикою корекції аметропій ока. Незважаючи на можливості сучасного обладнання та досвід хірургів, не можливо виключити виникнення ускладнень (1,5-5%), пов’язаних з форму ванням рогівкового клаптя (тонкий, нерівномірний клапоть, “buttonhole”). Використання фемтосекундного лазеру (ФЛ) у порівнянні з механічними кератомами дає можливість зробити процедуру формування поверхневого клаптя більш безпечною та передбачуваною (J.L. Alio, D.T. Azar, 2018). ФЛ зда тен формувати клапоть однаковий по товщині в кожній своїй точці, на відміну від менісковидних клаптів, які формуються мікрокератомом. Менісковидний клапоть тонше по периферії і товстіше у центрі. Це знижує біомеханічну ста більність рогівки і впливає на стабільність і передбачуваність результатів у віддаленому періоді після ексимерлазерної корекції (Knox Cartwright NE, Tyrer JR, Jaycock PD, Marshall J., 2012). Мета. Порівняти ефективність LASIK та Femto-LASIK у пацієнтів з міопією та астигматизмом. Матеріал і методи. Під наглядом знаходилося 130 пацієнтів (260 очей). Передопераційна підготовка включала автокераторефрактометрію (у т.ч. в умовах циклоплегії), візометрію (некоригована (НКГЗ) та максимально кори гована гострота зору (МКГЗ)), тонометрію, біометрію, дослідження передньо го відрізку ока за допомогою шеймпфлюг-камери (з оцінкою рефракційних карт, карт пахіметрії та аналізу Belin/Ambrosio), OCT рогівки, біомікроскопію, офтальмоскопію. Першу групу складали 60 пацієнтів (120 очей) віком від 18 до 42 років, з міопією та астигматизмом за сфероеквівалентом слабкого ступеня - 30 очей (25%), середнього - 66 очей (55%), високого - 24 ока (20%). Цим пацієнтам був проведений LASIK з формуванням рогівкового клаптя мікрокератомом Carriazo-Pendular (SCHWIND) товщиною 110 мкм. Другу групу складали 70 пацієнтів (140 очей) віком від 18 до 44 років, з міопією та астигматизмом за сфероеквівалентом слабкого ступеня – 34 ока (24%), середнього – 70 очей (50%), високого – 36 очей (26%). Цим пацієнтам був проведений Femto-LASIK з формуванням рогівкового клаптя фемтосекундним лазером LenSx (Alcon) товщиною 110 мкм. Обом групам абляція проводилася на ексимерному лазері aveLight EX500 (Alcon). Всі операції були проведені одним офтальмохірур гом. Термін спостереження - 6 місяців. Результати. У пацієнтів першої групи рефракція до операції складала: сфе ричний компонент -4,73D±1,94 (від -0,75 до -6,75), циліндричний -1,69D±0,76 (від -0,50 до -3,25). МКГЗ в середньому 0,92 (0,6-1,0). Після операції в цій групі у 12 пацієнтів (8 очей, 6,67%) спостерігалися оди ничні зморшки рогівкового клаптя, які пов’язані з високим ступенем міопії. Інших ускладнень не спостерігалося. Через 6 місяців сферичний компонент складав 0,50D±0,21, циліндричний -0,45D±0,31. НКГЗ 0,94 (0,8-1,0). За даними ОСТ рогівки товщина клаптя складала 114±4,3 мкм. У пацієнтів другої групи рефракція до операції складала: сферичний ком понент -4,82D±2,1 (від -0,75 до -8,75), циліндричний -2,50D±1,19 (від -0,50 до -4,50). МКГЗ 0,95 (0,7-1,0). Ранніх післяопераційних ускладнень, пов’язаних з інтерфейсом та по ложенням клаптя, не спостерігалося. Через 6 місяців сферичний компонент складав 0,12D±0,1, циліндричний -0,25±0,12. НКГЗ 0,99 (0,9-1,2). За даними ОСТ рогівки товщина клаптя складала 110±5,5мкм. Висновки. 1. Виконання Femto-LASIK при терміні спостереження 6 місяців дозволило статистично значуще (р<0,05) в 4 рази зменшити сферичний ком понент та в 2 рази циліндричний компонент. 2. Технологія Femto-LASIK дозво лила підвищити НКГЗ на 5%