Досвід застосування PRP-терапії при лікуванні нейротрофічного кератиту у дітей

Abstract

Актуальність. Нейротрофічний кератит – дегенеративне захворюван ня рогівки, котре індуковане ураженням трійчастого нерву (V пара череп но-мозкових нервів) та призводить до стійкого зниження або повної втрати чутливості рогівки, а також зменшення сльозопродукції, з високим ризиком перфорації. Внаслідок цього порушується регенерація рогівки. В етіології ней ротрофічних кератитів чільне місце посідають офтальмологічні захворюван ня або втручання, системні захворювання, нейрохірургічні втручання, проме нева терапія в області лицьового та мозкового відділів черепа, носіння м’яких контактних лінз, прийом деяких ліків (зокрема препаратів кортикостероїдно го ряду, нестероїдних протизапальних препаратів тощо). Частота захворюва ності на нейротрофічний кератит становить 5 на 10000 населення. За різними літературними даними перфорація рогівки ускладнює до 70% всіх випадків захворювання на нейротрофічний кератит. Лікування зазначеного виду кера титів є одним з надскладних викликів в офтальмологічній практиці. Склад ності в лікуванні додають широкий спектр етіологічних чинників та їхня сукупність, особливості патогенезу і клінічні прояви захворювання, значна тривалість терапії на фоні відсутності можливості припинення дії основного етіологічного чинника. Наприклад, прийом основної терапії при системних захворюваннях або відсутність можливості припинення променевої терапії за життєвими показами. Мета. Нашою метою було покращення лікування нейротрофічних керати тів у дітей шляхом застосування PRP-терапії. Матеріал і методи. В нашому дослідженні взяли участь 7 очей (7 дітей). Всі зазначені випадки є дослідною групою (із застосуванням PRP-терапії), а також групою порівняння (до застосування запропонованого методу лікування). Та кий вимушений крок обумовлений тим, що всі хворі мали ІІІ стадію захворю вання, тобто з високою загрозою перфорації рогівки. Окрім того всі випадки отримували повний спектр традиційних методів лікування на догоспітально му етапі, котрі виявились неефективними. Високий ризик перфорації з усіма можливими негативними наслідками не залишали широкого вибору методу лікування. Тому застосування PRP-терапії було обрано як «терапія відчаю». Методика PRP-терапії в нашому випадку полягала в субконьюктивально му введенні плазми пацієнта збагаченої тромбоцитами, що була отриманої традиційним для PRP-терапії методом центрифугування, а також закладання фібринної плівки в коньюктивальну порожнину в зоні locus morbi. Частота введень в середньому складала 2-3 рази на тиждень протягом 4-5 тижнів або до повного одужання. Результати лікування. Критеріями оцінки ефективності лікування були гострота зору, біомікроскопічна картина, показники ОКТ. Незалежно від етіо логії виникнення всі випадки нейротрофічного кератиту (7 випадків, 100%) спостерігалось повне загоєння виразки рогівки. Жодних негативних наслід ків запропонованої PRP-терапії не спостерігалось. Висновки. Використання PRP-терапії при лікування нейротрофічних кера титів в ІІІ стадії захворювання з високим ризиком перфорації рогівки є ефек тивним методом лікування останньої.