Утворення досконалих кінцевих продуктів глікування при непроліферативній діабетичний ретинопатії у хворих на цукровий діабет 2 типу

Abstract

Актуальність. Цукровий діабет (ЦД) – група метаболічних захворювань, які характеризуються хронічною гіперглікемією. При ЦД 2-го типу (ЦД2) ос новою порушення вуглеводного обміну є інсулінорезистентність з відносною недостатністю інсуліну та стійкою гіперглікемією. Саме остання запускає розвиток судинних ускладнень ЦД2, серед яких найбільш розповсюдженою є мікроангіопатія сітківки – діабетична ретинопатія. Характер та швидкість її розвитку залежить від активності утворення досконалих кінцевих тів глікування білків (Advanced Glicated End Products – AGE), основним з яких є карбоксиметил-лізин (AGE-CML). Продукти AGE пошкоджують ендотелій судин, сприяють апоптозу перицитів, ініціюють хронічне запалення та окис ний стрес, що є першочерговими факторами розвитку непроліферативної діабетичної ретинопатії (НПДР). У крові циркулює розчинний рецептор AGE (sRAGE), який утворюється внаслідок протеолізу мембранного рецептора AGE та конкурує з ним за зв’язування продуктів глікування. Мета: вивчити утворення маркерів глікування (AGE-CML і sRAGE) при по чаткових стадіях НПДР у пацієнтів з ЦД2. Матеріал та методи. Було обстежено 91 пацієнт (182 ока) з ЦД2 віком від 42 до 80 років. До контрольної групи було залучено 25 осіб без ЦД. На момент первинного обстеження та через 1 рік була встановлена стадія НПДР відпо відно до модифікованої класифікації ETDRS та системи клінічних ознак Airlie House. Вміст AGE-CML і sRAGE визначали імуноферментним методом у плазмі крові. Для статистичних досліджень використано програмні пакети MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba). Результати. Згідно до класифікації у всіх пацієнтів на момент першого об стеження НПДР виявлено не було (стадія I – no retinopathy). При цьому у біль шості пацієнтів (72,5%) рівень НПДР за шкалою ETDRS склав 10 на обох очах (1-а група). У решти пацієнтів (27,5%) на одному оці рівень ETDRS був 10, а на іншому оці були відмічені одиничні зміни калібру судин, розширення та зви вистість вен, інтраретинальні мікросудинні аномалії або мікрогеморагії, що відповідало рівню ETDRS 14, 15 (2-а група). Вміст AGE-CML у пацієнтів з ЦД2 був збільшеним у порівнянні з контролем: у 1,9 рази у 1-й групі і у 2,4 рази – у 2-й (p<0,001). Різниця між групами також була значущою: у 2-й групі вміст маркера перевищував такий у 1-й – у 1,3 рази (р=0,015). Вміст sRAGE багаторазово зменшувався, що також корелювало із наявністю змін сітківки: у 1-й групі він був менше контрольного у 2,6 рази, а у 2-й групі – у 5,7 рази (p<0,001). Різниця між групами була достеменною: у 2-й групі вміст sRAGE був у 2,2 рази нижчим, ніж у 1-й (p<0,001). Також було проаналізовано наявність зв’язку прогресії діабетичних змін сітківки протягом 1 року спостереження з вмістом маркерів глікування. У 1-й групі прогресія була відмічена у 50,0% пацієнтів, тоді як у 2-й – у 92,0% (p<0,001). Вміст AGE-CML був більшим у 1,5 рази за наявності прогресії діабе тичних змін сітківки, ніж без них, а вміст sRAGE – у 1,6 рази нижчим (p<0,001 для обох випадків). Висновки. 1. Встановлено, що накопичення у крові AGE-CML та зменшення sRAGE мало зв’язок з виникненням та прогресією НПДР. 2. Активність гліку вання білків при ЦД2 передувала розвитку діабетичного пошкодження сіт ківки й, можливо, безпосередньо запускало формування первинних проявів НПДР