Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3315
Назва: Перший досвід використання ендовенозного електрозварювання в комплексному хірургічному лікуванні гострого висхідного тромбофлебіту великої підшкірної вени
Автори: Саволюк, С.І.
Ходос, В.А.
Геращенко, Р.А.
Горбовець, В.С.
Ключові слова: гострий тромбофлебіт;
електрозварювання живих тканин.
Дата публікації: 2018
Видавництво: Хірургія України.
Серія/номер: №3;С.63-67.
Короткий огляд (реферат): Мета роботи — вивчити можливості застосування ендовенозного електрозварювання в комплексному хірургічному лікуванні гострого висхідного тромбофлебіту (ГВТ) великої підшкірної вени (ВПВ). Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування у період з 2015 до 2017 р. 22 хворих із ГВТ ВПВ віком від 25 до 69 років (середній вік — (49,36 ± 2,75) року). Чоловіків було 5 (22,73. %), жінок — 17 (77,27 %). Згідно з міжнародною класифікацією СЕАР (Сlinical Etiological Anatomical Pathophysiological) клас С2 діагностували у 4 хворих, клас С3 — у 9, клас С4 — у 3, клас С5 — у 5, клас С6 — в 1. Усунення ГВТ ВПВ проведено за допомогою ендовенозного електрозварювання тромбованого сегмента вени. Як джерело струму використано багатофункціональний апарат для електрозварювання живих тканин ЕК300М «Свармед» вітчизняного виробництва. Клінічну оцінку результатів лікування проведено з урахуванням ознак рецидиву тромбофлебіту, зменшення запального інфільтрату в ділянці звареної вени, зменшення або зникнення больового синдрому, симптомів хронічної венозної недостатності. Стабільність оклюзії контролювали за даними ультразвукового дуплексного ангіосканування. Результати та обговорення. Хворих із ГВТ ВПВ, пролікованих із застосуванням ендовенозного електрозварювання, виписано зі стаціонару на 4-ту–7-му добу (в середньому — на (4,86 ± 0,23) доби) після операції. У найближчий період рецидиву тромбофлебіту не зафіксовано. У 19 (86,36 %) пацієнтів на момент виписування зі стаціонару запальний інфільтрат по ходу звареної вени значно зменшився, у 3 (13,64 %) — больовий синдром вдалося ліквідувати повністю. В усіх прооперованих, за даними ультразвукового дуплексного ангіосканування, спостерігалася стійка оклюзія зварених вен. У терміни 6—12 міс у 19 (86,36 %) пацієнтів ультразвукове дуплексне ангіосканування виявило фіброзне переродження звареної тромбованої ВПВ, у 3 (13,64 %) — реканалізацію ВПВ. Висновки. Ендовенозне електрозварювання тромбованої ВПВ у 86,36 % випадків забезпечило повну оклюзію, фіброзну трансформацію звареної вени, зменшення травматичності та поліпшення косметичного результату операції.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3315
Розташовується у зібраннях:Кафедра хірургії та судинної хірургії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2018 перший досвід використання.pdf1.31 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.