ОЦІНКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ ДОБРОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ СЕЛЯРНО-ХІАЗМАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ТА КАВЕРНОЗНОГО СИНУСУ

Abstract

Якість життя (ЯЖ) – це особистісне відчуття стану здоров'я. На якість життя впливають багато факторів, зокрема, зазначається вплив синоназальних симптомів, які зазвичай пов'язані з наявністю синуситу. SNOT-20 (Sinonasal outcome test-20) – один з найбільш широко використовуваних опитувальників для визначення якості життя пацієнтів з синоназальними скаргами. Це самостійний тест з 20 пунктами, для кожного з яких присутній вибір різного ступеня вираженості симптомів. SNOT-20 дозволяє порівнювати результати лікування в часовому проміжку, а також стан пацієнта при різних захворюваннях між собою. Тому для оцінки тяжкості та еволюції синоназальної симптоматики у пацієнтів після ендоскопічної транссфеноїдальної хірургії був застосований даний опитувальник. Мета дослідження: Дослідити вплив різних способів ендоназальних ендоскопічних транссфеноїдальних доступів на якість життя пацієнтів як в ранньому, так і віддаленому післяопераційному періоді.

Матеріали і методи: У дослідженні взяли участь 111 пацієнтів, які зазнали ендоскопічного ендоназального транссфеноїдального видалення доброякісних утворень селярно-хіазмальної області. Залежно від методики виконання доступу до клиноподібної пазухи пацієнти були розподілені на 2 групи. 1-у групу склало 45 хворих, хірургічне лікування яким проводилося за загальноприйнятою методикою доступу до селярно-хіазмальної ділянки з резекцією слизової оболонки сфеноетмоїдального кута і внутрішньоносових структур. Пацієнтам, які були включені в 2-ї групи (64 особи) доступу до основної пазухи виконувався за запатентованою нами методикою. Пацієнти обох груп були розподілені на 2 підгрупи, в залежності від застосування назосептального клаптя для закриття кісткових дефектів основи черепа. Всі пацієнти проходили опитування за опитувальником SNOT-20, згідно з яким оцінювались назальні та загальні скарги обстеженого. Для аналізу отриманих даних використовувалась порядкова модель логістичної регресії. Модель підсумовує співвідношення між результатом (оцінка SNOT-20) та прогнозом (часовий момент), використовуючи коефіцієнт шансів. Базова лінія (до хірургічного втручання) була обрана як еталонна категорія для цілей аналізу. Співвідношення шансів більше, ніж 1, вказує на те, що шанси на вищу (гіршу) оцінку більші, ніж базова лінія (доопераційна категорія). Співвідношення шансів менш ніж 1 вказує на те, що шанси на збільшення балів нижчі за базовий рівень. Коефіцієнт шансів, близький до 1, вказує на відсутність різниці в балах між післяопераційною точкою часу і доопераційною лінією. Результати: Згідно результатів проведеного опитування, після хірургічного втручання різко підвищився рівень назальних скарг та їх вплив на якість життя пацієнтів, в той же час тільки незначно зменшилися загальні скарги, оскільки накладався вплив хірургічного втручання на загальне самопочуття пацієнтів. Через 3 місяці після операції на якість життя пацієнтів впливали назальні скарги, проте в меншій кількості, ніж на 10-у добу після хірургічного втручання. Через 6 та 12 місяців спостерігалась позитивна динаміка та поступове відновлення фізіологічних функцій порожнини носа. Висновки: Результати цього початкового дослідження підтверджують гіпотезу про те, що, синоназальні симптоми, значно виражені в ранньому післяопераційному періоді після ендоскопічної ендоназальної хірургії передньої області основи черепа, з часом поліпшуються і досягають близькості до вихідного рівня протягом 6-12 місяців після хірургічного втручання.