АНАЛІЗ ПЕРЕЛІКУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ ЗГІДНО З ДЕРЖАВНИМ ФОРМУЛЯРОМ.

Abstract

На сьогодні, в умовах економічної нестабільності країни, забезпечення раціональної фармакотерапії є важливим елементом розвитку системи охорони здоров’я України. Ефективним інструментом для цього є Державний формуляр лікарських засобів, що дає змогу вилучати неефективні препарати, а лікування проводити лікарськими засобами з доведеною ефективністю за даними доказової медицини. Метою роботи стало дослідження переліків та динаміки кількості лікарських засобів для лікування бронхіальної астми у дітей у Державному формулярі лікарських засобів першого–десятого випусків. Матеріалом та методом дослідження став контент-аналіз Державного формуляра лікарських засобів першого–десятого випусків та Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Бронхіальна астма у дітей». У результати проведених досліджень з’ясовано, що кількість лікарських засобів для лікування бронхіальної астми у дітей містить 13 міжнародних непатентованих назв, усі вони були представлені у 10 випусках Державного формуляра лікарських засобів, окрім Omalizumab, що був наявний у 9 із 10 випусків. Загалом спостерігається збільшення кількості торгових назв із кожним випуском Державного формуляра лікарських засобів, аналіз даних, здійснений по ланцюговим показникам, дав змогу встановити, що кількість торгових назв у десятому випуску порівняно з першим збільшилася на 22%. Дослідження кількісних змін торгових назв демонструє нам, що для більшості міжнародних непатентованих назв асортимент лікарських засобів збільшується або відносно не змінюється, однак різниця між першим та десятим випуском Державного формуляра лікарських засобів по міжнародним непатентованим назвам Beclometasone та Methylprednisolone становить 40%. Проведений аналіз країн-виробників дає змогу встановити, що 87% лікарських засобів проаналізованої групи виготовляють іноземні фармацевтичні компанії, а лише 13% – вітчизняні. При цьому закордонне виробництво представлено 20 країнами, а вітчизняне – 10 компаніями. Найбільший сегмент досліджуваної вибірки лікарських засобів формує Індія – 24,3%, Великобританія і Україна – по 12,6%. Проведені дослідження дають можливість зробити висновок про доцільність вітчизняного виготовлення цієї групи лікарських засобів із доведеною ефективністю та безпечністю за даними доказової медицини, що дасть змогу знижувати загальну вартість лікування бронхіальної астми у дітей шляхом збільшення частки лікарських засобів українського виробництва.