Психологічний стан дітей, хворих на синдром біологічно неактивного гормона росту.

Abstract

Резюме. Мета дослідження: вивчити психологічний стан дітей із синдромом біологічно неактивного гормона росту (СБНГР) та оцінити вплив специфічної рістстимулюючої терапії на поліпшення психосоціальної адаптації хворих у суспільстві. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 46 дітей із СБНГР у період статевого дозрівання, серед них — 30 хлопців і 16 дівчат. Для дослідження психологічного стану дітей із СБНГР проводили анкетування за шкалою самооцінки депресії до початку застосування специфічної гормональної рістстимулюючої терапії та через 6 місяців після безперервного лікування. Контрольну групу становили 25 здорових дітей. Результати. Проведене нами тестування показало, що 72 % серед опитуваних пацієнтів із СБНГР мали схильність до депресивних станів, тоді як серед здорових дітей схильність до депресивних станів мали тільки 24 %. За умов початку лікування дітей із низькорослістю рекомбінантним гормоном росту (рГР) та аналогами гонадотропін-рилізинг-гормона протягом шести місяців і при досягненні більшої швидкості росту в них схильність до депресії залишилася тільки у 27,6 % хворих. Висновки. Низькорослість серед дітей із СБНГР призводить до заниженої самооцінки та проявів схильності до депресивного стану. Лікування дітей рГР із мотивацією на позитивний ростовий ефект значно покращує їх психологічний стан та адаптацію в суспільстві. Рекомендовано проводити анкетування пацієнтів із СБНГР за шкалою самооцінки депресії, за наявності проявів схильності до депресивного стану бажано консультуватися в медичного психолога або фахівця із психосоматичної медицини.