Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3166
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Варбанець, С. В. | - |
dc.contributor.author | Гур’єва, О. С. | - |
dc.contributor.author | Козюра, Г. М. | - |
dc.contributor.author | Ємець, Г. І. | - |
dc.contributor.author | Ємець, І. М. | - |
dc.date.accessioned | 2021-02-10T08:50:57Z | - |
dc.date.available | 2021-02-10T08:50:57Z | - |
dc.date.issued | 2019 | - |
dc.identifier.uri | http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3166 | - |
dc.description.abstract | Резюме. У пацієнтів з аортальними вадами протезування аортального клапана (АК) біологічним протезом останнім часом швидко набуває популярності, незважаючи на недоліки, найголовнішими з яких є дегенерація протеза та зміна гемодинамічних властивостей кореня аорти. Як альтернатива протезуванню АК використання аутоперикарда для реконструкції АК може забезпечити сповільнення дегенерації нео-АК завдяки відсутності імунної реакції пацієнт–протез, а також оптимізацію гемодинаміки внаслідок збереження нормальної фізіології кореня аорти. Мета – вивчити можливості проведення реконструкції АК за допомогою аутологічних тканин різними способами в дітей і дорослих та оцінити їх безпосередні результати. Матеріали та методи. У період з 01.2015 по 30.06.2019 нами було виконано реконструкцію АК аутологічним перикардом у 50 пацієнтів з аортальними вадами, з яких 18 % (n = 9) становили діти віком від 6 до 18 років. Оперативні втручання виконували трьома способами: 1) реконструкція АК суцільним аутоперикардіальним клаптем (n = 1); 2) реконструкція АК трьома окремими стулками (n = 3); 3) реконструкція АК окремими стулками з використанням розробленого набору вимірювачів та лекал (n = 46). Вимірювачі стулок АК багаторазового використання та відповідні лекала, за якими викроювали стулки АК, були розроблені на основі формул Гаспаряна В. та виготовлені ТОВ «Д. М. Мед-сервіс», м. Київ. Імплантацію стулок АК у 39 пацієнтів (84,78 %) із 46 виконували за методикою, запропонованою Озакі Ш. Результати. Випадків госпітальної летальності не спостерігалося. Добрі результати лікування мали 94 % (n = 47) пацієнтів: АК був компетентний у 74 % (n = 37) прооперованих, у 12 % (n = 6) – аортальна недостатність (АН) була мінімальною, у 8 % пацієнтів (n = 4) – невеликою. Слід зазначити, що у 2 із 47 пацієнтів інтраопераційно було виявлено помірну АН, яку було успішно скориговано після повторного серцевого арешту. У 3 (6 %) хворих у ранньому післяопераційному періоді було виявлено наявність помірної або вираженої АН, яка потребувала реоперації протягом цієї госпіталізації. У двох випадках із трьох повторні втручання завершилися протезуванням, в одному – успішною корекцією. Висновки. Операція неокуспідизації АК аутологічним перикардом є безпечною і демонструє добрі безпосередні результати. Використання набору вимірювачів і лекал, розробленого, базуючись на формулах Гаспаряна В. у поєднанні з хірургічною технікою, описаною Озакі Ш., роблять виконання операції більш швидким, спрощеним та стандартизованим. | uk_UK |
dc.publisher | Український журнал серцево-судинної хірургії. | uk_UK |
dc.relation.ispartofseries | №3(36);С.71-77. | - |
dc.subject | аортальний клапан; | uk_UK |
dc.subject | неокуспідизація аортального клапана; | uk_UK |
dc.subject | аортальна недостатність. | uk_UK |
dc.title | Неокуспідизація аортального клапана власним перикардом із використанням набору сайзерів і відповідних лекал – безпосередні результати | uk_UK |
dc.type | Article | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра дитячої кардіології та кардіохірургії |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
2019 НЕОКУСПІДИЗАЦІЯ.pdf | 339.9 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.