Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3163
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Руденко, Н. М. | - |
dc.contributor.author | Байрамов, Е. М. | - |
dc.date.accessioned | 2021-02-10T08:22:11Z | - |
dc.date.available | 2021-02-10T08:22:11Z | - |
dc.date.issued | 2019 | - |
dc.identifier.uri | http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3163 | - |
dc.description.abstract | Резюме. Стаття присвячена основним методам лікування широкого спектра вроджених вад серця з одношлуночковою гемодинамікою. Представлені безпосередні та віддалені результати лікування хворих з єдиним шлуночком серця (ЄШС) та сучасна стратегія ведення пацієнтів з ЄШС. Виявлені фактори, які підвищують імовірність несприятливого післяопераційного перебігу. Результати проведеного дослідження можуть бути використані в клінічній практиці. Мета. Представити безпосередні результати лікування дітей і дорослих з ЄШС. Матеріали та методи. За період із 2005 по 2016 рік 130 хворим з одношлуночковою гемодинамікою виконано багатоетапну корекцію вади, кінцевим етапом якої була операція тотального кавопульмонального сполучення (ТКПС). Найчастіша патологія – атрезія тристулкового клапана (n = 35; 26,9 %). Результати. Госпітальна летальність становила 2,3 % (n = 3), зі 130 пацієнтів виписалися зі стаціонару 127 (97,7 %). Найбільш загальними ускладненнями були: тривала ексудація (n = 26; 20 %), порушення ритму (n = 19; 14,6 %) та гостра серцево-судинна недостатність (n = 6; 4,6 %). Правошлуночкова морфологія ЄШС та триваліший час штучного кровообігу (ШК) були ідентифіковані як чинники ризику госпітальної летальності. У віддалений період простежено за долею 117 (92,1 %) пацієнтів з терміном спостереження від 8 місяців до 11 років, у середньому 46,8 ± 18,4 місяця (3,9 ± 1,5 року). Найчастішими ускладненнями віддаленого післяопераційного періоду були гідрохілоторакс (n = 6; 5,2 %) та порушення рит-му (n = 9; 7,1 %). Летальних випадків у віддалені терміни після екстракардіального ТКПС не спостерігалося, 11-річна виживаність досягла 97,7 %. Висновки. Успішність одношлуночкової корекції залежить від багатьох чинників, що включають правильне оцінювання клінічних і анатомо-фізіологічних даних перед операцією, особливостей виконання оперативного втручання, розуміння фізіології кровообігу та вміле його регулювання впродовж операційного та післяопераційного періодів. Тотальне кавопульмональне сполучення у модифікації екстракардіального кондуїту забезпечує більш оптимальний паліативний ефект у хворих з одношлуночковим серцем. | uk_UK |
dc.publisher | Кардіологія та кардіохірургія: безперервний професійний розвиток. | uk_UK |
dc.relation.ispartofseries | № 1 (01);С.20-27 | - |
dc.subject | єдиний шлуночок серця; | uk_UK |
dc.subject | вроджені вади серця. | uk_UK |
dc.title | Вроджені вади серця з єдиним шлуночком: клінічна картина, діагностика, лікування. | uk_UK |
dc.type | Article | uk_UK |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра дитячої кардіології та кардіохірургії |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
2019 ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ.pdf | 125.51 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.