Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3141
Назва: Вплив хірургічних методів лікування шийки матки на репродуктивну функцію жінок.
Автори: Костюк, І.Ю.
Ключові слова: дисплазія;
шийка матки;
невиношування вагітності.
Дата публікації: 2020
Видавництво: Репродуктивне здоров’я жінки/ Репродуктивное здоровье женщины/ Reproductive health of woman.
Серія/номер: №4(44);С.13-17.
Короткий огляд (реферат): Після деструктивних методів лікування шийки матки жінки належать до групи високого ризику щодо виникнення гестаційних ускладнень як одного з чинників репродуктивних втрат, що зумовлює соціальне значення проблеми. Мета дослідження: проведення порівняльного аналізу репродуктивної функції у жінок, які перенесли різні оперативні втручання на шийці матки; вивчення впливу деструктивних методів лікування патології шийки матки на перебіг вагітності для вдосконалення принципів допологового спостереження. Матеріали та методи. Усі обстежувані жінки (n=201), які перенесли органозберігальні операції (електроконізація, кріодеструкція, лазерна вапоризація або радіохвильова ексцизія) на шийці матки з приводу дисплазії 1–3-го ступеня, були розподілені на три групи: 1-а група (ретроспективна, n=114) – пацієнтки, у яких особливості менструальної і репродуктивної функцій вивчали анамнестично; 2-а група (проспективна, n=57) – жінки, яких включено у дослідження відразу після хірургічного лікування; 3-я група (контрольна, n=30) – практично здорові жінки. Хворі порівняльних груп були зіставні за віком (середній вік – 25,7±4,4 року) і перебігом патологічного процесу у шийці матки. Результати. У ході п’ятирічного дослідження було вивчено менструальну і генеративну функції у пацієнток після проведеного хірургічного лікування. Менструальна функція збережена в усіх пацієнток, але найчастіше жінки скаржились на альгодисменорею і появу кров’янистих виділень до і після менструації: найбільший відсоток – у жінок після електроконізації, найменший – після кріодеструкції. Після лазерної вапоризації і радіохвильової ексцизії змін не відзначено. Під час аналізу ускладнень вагітності найбільш значущими виявились достовірні розбіжності між відсотком вагітних із загрозою переривання у перших двох групах (47,9% і 26,0% відповідно) і групою контролю (14,8%). Це можна пояснити розвитком істміко-цервікальної недостатності у пацієнток, які перенесли оперативні втручання на шийці матки, а також наявністю фетоплацентарної дисфункції, підтвердженої порушеннями допплерометричних індексів. Заключення. Сучасні деструктивні методи лікування патології шийки матки, найменш травматичними з яких є лазерна вапоризація і радіохвильова ексцизія, дозволяють вилікувати основне захворювання і зберегти як менструальну, так і генеративну функції. Ураховуючи клінічну картину захворювання і встановлений діагноз, необхідно розробляти індивідуальну тактику ведення для кожної хворої, проводити активний моніторинг протягом року після операції та спостереження протягом року після вагітності незалежно від її результату.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/3141
Розташовується у зібраннях:Кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2020 вплив хір.методів.pdf199.25 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.